«Десять найвпливовіших художників, які змінили колір сучасної фотографії». Ви дізнаєтесь важливих аспектів, пов'язаних з якістю кольору. Більше знань про використання кольору в художній фотографії отримайте за 10 уроків на курсі Колористика Онлайн. Якщо ви захоплюєтесь Fine Art фотографією, ця стаття – саме для вас! Адже розуміння кольору – це не просто технічний навик, це ключ до створення унікальних, виразних та глибоко особистих творів мистецтва. Дмитро Богачук, співзасновник «PhotoKyiv» та засновник французького видавництва і журналу FORM, викладач Київської Школи Фотографії з більш ніж восьмирічним досвідом, ділиться своїми знаннями та досвідом з фотографічного ринку України та світу. Його мета – надихнути вас та допомогти знайти ваш "власний колір" та "авторський почерк" у творчості.
Фотограф чи Митець: Як Зробити Свою Роботу Тривимірною?
Одна з найцікавіших ідей, яку висуває Дмитро, стосується фундаментальної відмінності між фотографом та художником. На його думку, художник створює реальність, а фотограф її відбирає або ловить. Проте є один критично важливий крок, який може перетворити роботу фотографа на справжній витвір мистецтва, надавши їй "тривимірності" – це друк.
Коли ви друкуєте свою фотографію на папері (будь-якому – від газетного до елітного), вона переходить у тривимірний простір і стає об'єктом мистецтва. Це те, що відрізняє масову репродукцію від унікального твору. Як зазначає Дмитро, американці навіть кажуть, що будь-яка робота, надрукована, особливо великого розміру, стає витвором мистецтва. Це "примітивний", але влучний коментар, який підкреслює важливість фізичного втілення цифрового зображення. Оригінал, референс, який існує у фізичному світі, має особливу силу порівняно з двовимірним зображенням на моніторі.
Ця ідея особливо простежується, якщо порівняти фотографію з живописом. Дмитро згадує роботи Джона Констебла, Вільяма Тьорнера та Ансельма Кіфера, які в оригіналі мають об'ємність, нашарування, текстуру. Ансельм Кіфер, чиї роботи експонуються в Луврі, досягає цього, додаючи до полотен нестандартні елементи, як суха трава чи солома. Так само і фотографія, надрукована, починає "співпрацювати" з папером, набуваючи унікальності та тактильності.
Пошук Свого Кольору: Від Нюансів до Емоцій
"Колір – це доволі тендітна річ", і щоб її зрозуміти, потрібно відчувати. Сучасні митці, що працюють з кольором, часто не оминають різноманіття, але справжню впізнаваність здобувають, знаходячи щось своє, особливе. Лекція закликає кожного з вас зайнятися пошуком саме свого кольору – того нюансу, відтінку, забарвлення, що вас надихає.
Дмитро поділяє митців на два "полюси" щодо роботи з кольором: різноманіття та фокус на окремій колористичній домінанті. Це дуже важлива ідея для Fine Art фотографа: чи ви будете досліджувати безліч відтінків і комбінацій, чи зосередитесь на одному, розкриваючи його нескінченні грані.
ТОП Митців, які Змінили Розуміння Кольору у Сучасній Фотографії. Ось митці, які, на думку Дмитра Богачука, є вкрай важливими для розуміння кольору та надихають сучасних фотографів:
-
Вільям Еґлстон (William Eggleston): Його називають піонером кольорової художньої фотографії. Еґлстон відчував колір, як ніхто інший, ще у 70-х роках, коли кольорова фотографія не сприймалася як мистецтво. Він демонстрував неймовірне розмаїття бачення світу, нюансну роботу з білим, зеленим, драматичним червоним та навіть невиразними кольорами, перетворюючи повсякденні сюжети на мистецтво. Його роботи доводять, що колір робить сюжети вторинними, адже він є "окремим суб'єктом", що впливає на глядача.
-
Йозеф Альберс (Josef Albers): Як викладач Баухаусу, Альберс був знаним своїми дослідженнями кольору, зокрема серією "Взаємодія кольору". Він вважав, що в абстракції колір є просто кольором, як музика, не ставлячи додаткових питань. Його підхід вчить відчувати колір самостійно, без прив'язки до реальності, що є ключовим для його розуміння та використання у власній практиці.
-
Марк Ротко (Mark Rothko): Його творчість показує, як колір може відображати концепцію, переживання та внутрішні відчуття у різні періоди життя митця. Ротко переходив від сатурованих кольорів до пастельної гами, а потім до більш насичених, а також фокусувався на темних нюансах. Це підкреслює, що зміна кольорових палітр є нормальною і може відображати внутрішній стан художника.
-
П'єр Сулаж (Pierre Soulages): Він відомий своїм фокусом на чорному кольорі, який він відчував як надважливий. Сулаж показав, що чорний може бути нескінченно виразним, якщо митець знаходить у ньому глибину. Це приклад митця, який зупинився на одній колористичній домінанті і повністю її опанував, знайшовши свій унікальний стиль.
-
Герхард Ріхтер (Gerhard Richter): Цей німецький митець є майстром як різноманіття, так і фокусу на одному кольорі. Він має величезну серію робіт у срібно-сірому кольорі, яка імітує відчуття океану чи неба. Його роботи, натхненні газетними чорно-білими знімками війни, показують, як сірий може стати базовим кольором цілої серії. Водночас, у пізніх роботах він демонструє неймовірну експресію та незвичні відтінки.
-
Ніколя де Сталь (Nicolas de Staël): Його творча амплітуда пов'язана з постійним пошуком. Де Сталь працював як з темними, нюансними відтінками, так і з пастельною гамою, а потім переходив до контрастів та експресивних експериментів. Це показує, що для митця нормально досліджувати різні вектори кольору.
-
Агнес Мартін (Agnes Martin): Вона, навідміну від багатьох, сфокусувалася на делікатних кольорових палітрах та нюансах. Її роботи, за словами Дмитра, схожі на "дуже тонкий текстиль", щось таке нюансне, на що не звернеш уваги в інтернеті, але що розкривається при уважному спогляданні. Вона приклад митця, який знайшов "те, що шукав" і зупинився на цьому.
-
Вольфганг Тільманс (Wolfgang Tillmans): Один з найважливіших митців сучасності, Тільманс досліджує реальність, створюючи натюрморти та працюючи з абстрактним живописом. Він надихається кольором реальності та використовує різноманітні теми, відсилаючи іноді до робіт інших відомих митців. Його роботи демонструють, як можна працювати з різними темами, надихаючись кольором.
-
Енді Воргол (Andy Warhol): Воргол, як справжній митець, був незвичайною особистістю. Він трансформував існуючу реальність (портрети зірок, масмаркет) у гіпертрофовану через колір. Його метод апропріації (використання чужих фотографій та їх фарбування/змінення кольорів) показує, як можна креативно переосмислювати кольори, досягаючи неймовірних результатів. Його роботи, як Кьольнський собор у різних кольорах, показують, як можна видозмінювати відомі образи.
-
Хіроші Суґімото (Hiroshi Sugimoto): Хоча згаданий у меншій мірі щодо кольору, його роботи, що мають референс до Воргола, показують, як на базі будь-якої надихаючої роботи можна створити власний мистецький доробок, використовуючи колір або його відсутність для виразності.
Також згадуються інші важливі митці, які доповнюють розуміння кольору:
-
Василь Кандінський (Wassily Kandinsky): Для нього абстракція була більш зрозумілою, ніж реальність, оскільки в абстракції колір є просто кольором, як музика. Його історія про Вагнера, де він побачив музику в кольорах, є яскравим прикладом синестезії та глибокого відчуття кольору.
-
Клод Моне (Claude Monet): Він відомий тим, що не використовував чорний колір, відмовившись від нього, і демонстрував неймовірне різноманіття фарб.
-
Джорджія О'Кіф (Georgia O'Keeffe): Ця фотохудожниця трансформувала реальність, використовуючи експериментальні кольори та кропнуту кадрування. Її творчість, натхненна взаємовідносинами фотографії та живопису, доводить, що відчувати і те, і те – це нормально.
-
Вілем де Кунінг (Willem de Kooning): Важливо бачити його твори "насправді", оскільки особливе відчуття до витвору мистецтва виникає, коли бачиш його вживу, відчуваєш його "народження".
-
Елен Франкенталер (Helen Frankenthaler) та Джоан Мітчелл (Joan Mitchell): Ці жінки-мисткині створювали особливе бачення кольорів та нюансів, працюючи, наприклад, з блакитними відтінками.
-
Девід Хокні (David Hockney): Згаданий як митець "номер один у світі", що задає тренди, і його роботи вже вивчаються на курсі колористики, що дозволяє студентам бути попереду трендів, а не просто слідувати за ними.
Як Розвинути Своє Кольорове Бачення?
- Практика та "Надивленість": Дмитро радить багато дивитися альбоми видатних митців. Не просто читати про мистецтво, а саме споглядати його.
- Діалог з творами: Беріть альбом митця, переглядайте його роботи і спробуйте створити з ними "діалог", проаналізувати, що вас чіпляє, які емоції викликає колір, а потім базуючись на цьому, створити щось своє.
- Експеримент: Колір – це суто технічно-поетична складова, яку треба опанувати та використовувати у своїй практиці.
- Спільнота та зворотний зв'язок: Важливо мати коло людей, які розуміються на мистецтві, до яких можна звернутися за фідбеком. Київська Школа Фотографії створює таку спільноту.
- Система знань: Хоча можна вчитися самостійно, систематизована система, що базується на практичних прикладах сучасних фотографічних проектів, допоможе швидше опанувати колір і не заблукати у великій теорії.
- Якість друку: Щоб те, що ви бачите на моніторі, відповідало надрукованій роботі, важливо мати відкалібрований монітор, якісну камеру та надійну друкарню.
Задавати Тренди, а не Слідувати Їм.
Замість того, щоб слідувати за тимчасовими трендами, Дмитро закликає бути попереду тенденцій, відвідуючи відомі ярмарки (як Арт Базель), музейні виставки (МоМА, Кюнстхалле Відень) та досліджуючи унікальних митців. Це дозволяє не тільки "налаштуватися на тренд", але й самому "диктувати" їх. Прикладом є випускники Київської Школи Фотографії, чиї роботи виставляються на міжнародних конкурсах та в музеях, і які вже задають нові напрямки у фотографії.
Натхнення та Творчий Конкурс.
Щоб підштовхнути вас до практики, Дмитро пропонує творчий конкурс:
- Створіть одну фотографію, яка демонструє ваш "чистий" колір або ваше сприйняття реальності.
- Опублікуйте її в Instagram (або Facebook, якщо немає Instagram).
- Відмітьте сторінку Київської Школи Фотографії та сторінку Дмитра Богачука, а також надішліть їм повідомлення про свою роботу.
- Найкраща робота буде опублікована в Instagram школи, а автор отримає подарунок від спонсора – фотоплівка.ua, зокрема книгу Вільяма Еґлстона.
Це чудова можливість не тільки попрактикуватися, але й кристалізувати своє бачення та зробити перший крок у позиціонуванні себе як митця.
На Завершення.
Світ кольору у фотографії – це безмежне поле для дослідження та самовираження. Колір – це емоція, відчуття, інструмент трансформації реальності. Не бійтеся експериментувати, шукайте свій унікальний голос, друкуйте свої роботи, щоб вони набули об'ємності та цінності витвору мистецтва. І пам'ятайте: найкращі митці невпинно кристалізують свої кольори, бачать світ особливо. Бажаємо вам успіхів на вашому шляху до опанування мистецтва кольорову!
