Теорія кольору: все, що потрібно знати фотографу і дизайнеру

1. Вступ: Що таке Колористика? Чому Кольори Важливі для Фотографа?
2. Чотири Головні Властивості Кольору
   
   • Тон (Відтінок)
   • Світлота (Вальор)
   • Насиченість (Інтенсивність)
   • Колір як Символ та Його Емоційний Вплив
3. Колірні Гармонії
   
   • Коло Іттена та Основи
   • Первинні, Вторинні та Третинні Кольори
   • Основні Гармонійні Схеми
     • Монохроматична Схема
     • Аналогічні Кольори
     • Компліментарні (Додаткові) Кольори
     • Тріадична Колірна Схема
     • Розділені Додаткові Кольори (Спліт-комплементарна схема)
     • Чотириколірна Композиція
4. Символіка Окремих Кольорів
   
   • Червоний
   • Синій
   • Жовтий
   • Помаранчевий
   • Зелений
   • Фіолетовий
   • Нейтральні Кольори (Чорний, Білий, Сірий)
5. Ключовий Колір у Фотографії
   
   • Визначення та Значення Ключового Кольору
   • Застосування Ключового Кольору: Встановлення Настрою та Підкреслення Об'єкта
   • Прийоми Досягнення Ключового Кольору: Кольорові Блоки, Вибіркове Зменшення Насиченості, Колірна Ізоляція
6. Вплив Кольору на Сприйняття та Взаємодія Кольорів
   
   • Невловимий Колір: Ефект Безольда та Суб'єктивність Сприйняття
   • Симультанний Контраст та Кольорові Тіні
   • Правило Перевернутих Підстав, Правило Зміни Відтінків, Правило Суб'єктивного Кольору
   • Текстура та Колір
   • Один Колір Впливає на Інший
7. Контроль Кольору в Кадрі та Постобробка
   
   • Чотири Способи Контролювати Колір
   • Баланс Білого
   • Кольорокорекція та Редагування
   • Використання Обмеженої Палітри
   • Єдине Тонування
   • Робота з Багатоколірними Композиціями
8. Проблеми Кольору та Дисгармонія
   
   • Строкатість як Протилежність Єдності та Акценту
   • Колірний Дисонанс та Експресіонізм
   • Приклади Дисгармонійних Схем та Їх Використання
   • Як Заспокоїти Конфліктні Кольори
   • Проблема Зеленого Кольору
   • Потойбічність Фіолетового та Жовтого
9. Натхнення та Навчання
   
   • Натхнення від Живопису
   • Важливість Планування та Підготовки перед Зйомкою
   • Значення Якості Світла
   • Калібрування Монітора та Колірні Профілі
10. Фотографи, що Майстерно Працюють з Кольором
    • Вільям Еґґлстон (William Eggleston)
    • Сол Лейтер (Saul Leiter)
    • Стівен Шор (Stephen Shore)
    • Ернст Хаас (Ernst Haas)
    • Джоел Меєровіц (Joel Meyerowitz)
    • Алекс Вебб (Alex Webb)
    • Річард Тушман (Richard Tuschman)
    • Тод Хідо (Todd Hido)
    • Ерік Медіган Хек (Erik Madigan Heck)
    • Марія Шварбова (Maria Svarbova)
    • Вів'єн Сассен (Vivien Sassen)
    • Інші Згадані Митці
11. Висновок

1. Вступ: Що таке Колористика. Важливість Кольору для Фотографа.

Для ефективної роботи з кольором, фотограф має навчитись визначати, оцінювати та керувати його основними властивостями. Виділяють чотири головні властивості кольору: тон, насиченість, світлота та символьне значення.

📕 Вивчайте мистецтво кольору та створення гармонійних композицій на онлайн курсі Колористика фотографії.

Тон (Відтінок, хрома)

Відтінок використовується, щоб позначити позицію кольору на колі Іттена. Це не має жодного відношення до того, наскільки колір світлий чи темний, сильний чи слабкий за насиченістю. Відтінок – це фактично назва кольору, наприклад, жовтий, синій, зелений, фіолетовий, червоно-оранжевий. Різні відтінки лежать у різних точках на колі Іттена. Можна також побачити зміни відтінку в межах єдиного спектрального кольору, наприклад, жовто-зелений та жовто-помаранчевий є різними відтінками жовтого. Чим ближче відтінки розташовані на колірному колі, тим більше вони пов'язані та гармонійні, оскільки кожен колір містить частину кольору поруч із ним. Навпаки, кольори, які лежать навпроти один одного, не мають нічого спільного і утворюють найсильніший можливий контраст.

Обговорюючи відтінок, художники та фотографи часто говорять про «теплі» та «холодні» кольори. Якщо розділити колірне коло навпіл уявною лінією, відтінки в лівій половині, що центрується навколо помаранчевого, здаються теплими; праворуч, центруючись довкола синього, здаються холодними. Це сприйняття є результатом наших асоціацій та життєвого досвіду. Теплі кольори (червоний, помаранчевий, жовтий) асоціюються з теплом, енергією; холодні (синій, зелений, фіолетовий) – зі спокоєм, прохолодою. Теплі кольори здаються нам ближчими, ніж холодні, завдяки повітряній перспективі, що може допомогти створити імітацію глибини простору. Фотографу важливо розрізняти різні відтінки одного кольору, які можуть варіюватися від прохолодних до теплих, наприклад, фіолетово-червоний (прохолодний) та червоно-жовтогарячий (теплий).

Світлота

Світлота (або вальор) – це найважливіша величина серед трьох властивостей кольору, оскільки вона відповідає за створення реалістичного, об’ємного малюнку. Світлота означає яскравість або темність кольору. Навіть без кольору, світлота може передати форму, текстуру та лінію, як це видно на чорно-білій фотографії. Пабло Пікассо влучно зауважив, що «Колір — просто символ; реальність вміщується лише у яскравості». Саме співвідношення світлоти кольорів фону та об’єкта відповідає за відчуття глибини простору, за відокремлення моделі від другорядного. Помилки у світло-тіньовому малюнку, у співвідношенні світлоти плям кадру, є набагато серйознішими, ніж помилки у виборі відтінку чи інтенсивності. Кольори діляться на хроматичні (мають тон) та ахроматичні (білий, чорний, сірий), які розрізняються тільки за світлотою. Ахроматичні кольори теоретично не є кольорами, оскільки їм бракує відтінку та інтенсивності.

Насиченість (Інтенсивність)

Насиченість відноситься до сили, насиченості або чистоти кольору. Чистий колір повної інтенсивності виглядає «чистішим», ніж коли його розбавляють білим, сірим чи чорним. Чистий червоний колір має більше червоного пігменту. Людям подобаються насичені кольори. Однак, різноманіття кольорів досягається саме в середніх значеннях насиченості. Енні Лейбовіц, добре це знає і користується цим. Її природа наповнена тонких нюансів ненасичених кольорів; в реальності багато натуральної сірості. Закон Фехнера стверджує, що інтенсивність відчуття зростає логарифмічно пропорційно інтенсивності подразника, що стосується також сприйняття відмінностей у відтінках та насиченості. Іноді високу інтенсивність кольорів на сцені треба заспокоїти великою кількістю нейтральних кольорів поруч. Ахроматичні кольори (сірий, білий, чорний) дозволяють оку, враженому насиченим кольором, перепочити.

Колір як Символ та Його Емоційний Вплив

Колір (крім опису властивостей поверхні предмета) може мати емоційне та символічне значення. Теорія кольорів пояснює, як кольори впливають на людські емоції та поведінку. Розуміння психології кольору дозволяє фотографам використовувати колір для створення настрою, викликати потрібні емоції у глядача, передавати повідомлення та навіть кодувати символьні сенси у своїх роботах. Кожен колір викликає свої асоціації. Наприклад, зелений колір часто асоціюється з довірою та вірністю (у дизайні), але також може бути символом заздрощів, злоби, жадібності, хвороби, нудьги та застою. Червоний асоціюється з пристрастю, любов'ю та енергією, але також з гнівом, агресією та небезпекою. Розуміння цих зв'язків є ключовим для свідомого вибору колірної палітри, яка буде резонувати з цільовою аудиторією.

3. Колірні Гармонії

Колірна гармонія – це створення приємної та збалансованої колірної композиції. Це комбінації кольорів, які легко сприймаються, приємні для ока та добре працюють разом. Розуміння гармоній допомагає художникам обирати набори кольорів, щоб впливати на емоції, привертати увагу глядача та спрямовувати його погляд. Важливий принцип полягає в тому, що дисгармонія з іншими кольорами спричиняє небажаний ефект, тоді як гармонія – бажаний. Це пов'язано з психологічною потребою підтримувати баланс.

Коло Іттена та Основи

Первинні, Вторинні та Третинні Кольори На колі Іттена кольори класифікуються за походженням:

• Первинні кольори: Червоний, синій та жовтий. Вони є основними і не можуть бути створені шляхом змішування інших кольорів. Їхнє змішування в рівних частинах дає нейтральний, сірий колір.
• Вторинні кольори: Отримуються змішуванням двох основних кольорів у співвідношенні 1/1. Це зелений (жовтий + синій), фіолетовий (синій + червоний) та помаранчевий (жовтий + червоний).
• Третинні кольори: Отримуються змішуванням первинного та вторинного кольорів у співвідношенні ⅓. Це шість кольорів: жовто-зелений, синьо-зелений, синьо-фіолетовий, червоно-фіолетовий, червоно-помаранчевий та жовто-помаранчевий. Тож на колі Іттена ми маємо 12 основних кольорів.

Це коло — основа для побудови гармонійних схем. Основні Гармонійні Схеми:

Монохроматична Схема

Використовує варіації одного кольору (з різною світлотою та насиченістю) для створення цікавості та глибини. Це естетика нюансів, що може бути дуже витонченою.

Photo by House Hunting - Todd Hido

Аналогічні Кольори

Суміжні, споріднені кольори, родинні які розташовані поруч один з одним на колірному колі. Використовуються для створення спокійної, врівноваженої сцени. Чим більш плавна розтяжка споріднених кольорів, тим красивіше виглядає композиція. Починати вивчення управління кольором можна з аналогової схеми, як одного з найпростіших способів.

Photo by Richard Learoyd: Still-life

Компліментарні (Додаткові) Кольори:

Кольори, які розташовані один проти одного на колірному колі. Використовуються в парі для створення високого контрасту та реалістичного, напруженого враження. Ці кольори, розташовані навпроти, не мають нічого спільного, але утворюють найсильніший контраст. Прикладом майстерного використання компліментарної схеми є портрет «Афганська дівчина» Стіва Маккаррі, де зелені очі контрастують з яскраво-червоним тлом, привертаючи увагу до погляду. Інший приклад –0☺ робота Вільяма Еґґлстона «Без назви (Мемфіс)», де інтенсивно-синій килим і червоний диван створюють візуально вражаючу атмосферу. Обкладинка Vogue, сфотографована ☺ Ервіном Блюменфельдом з моделлю Жан Патчетт, також демонструє компліментарну гармонію.

Фото by Kate Kutsevol

Розділені Контрасні Кольори

Спліт-комплементарна схема складається з одного основного кольору та двох кольорів, які є суміжними з додатковим кольором до основного. Ця схема згадується як така, що може бути використана для досягнення фотографічного реалізму. Вона також згадується в контексті роботи з трьома кольорами, де одному теплому кольору може протиставлятися два-три холодні.

Фото by Alex Webb

Тріадична Колірна Схема

Комбінація трьох кольорів, які рівномірно розташовані на колірному колі й формують умовний трикутник (під кутом 120 градусів). Це гармонія первинних кольорів (червоний, жовтий, синій). Барвисті тріадичні палітри дозволяють створювати контрастні, але гармонійні зображення. Головна хитрість – збалансувати композицію за допомогою колірної ієрархії: дозволити одному відтінку домінувати, а два інші використовувати як акценти. Тріада первинних кольорів викликає у глядача піднесені, святкові почуття. Використовуючи триаду з варіаціями за світлотою та насиченістю, можна отримати різні інтонації.

Чотириколірна Композиція

Можлива гармонія, коли працюють дві пари комплементарних кольорів. Це схоже на прямокутник або квадрат, вписаний у коло Іттена. Кольорів може бути багато, але вони компенсують один одного. Така композиція може бути і у вигляді вузького трикутника кольорів, схожого на спліт-комплементарну схему, але з трьома кольорами проти одного. Дуже багато кольорів, навіть всі кольори веселки, можуть виглядати гармонійно, якщо вони займають невелику площу і розміщені на єдиному, широкому однотонному тлі (наприклад, на чорному, сірому, пастельно-жовтому).5. Колір і емоції: психологія кольору

4. Символіка Окремих Кольорів

Кольори стимулюють появу різних відчуттів. Тож це четверта властиівсть – кожен колір має глибоке символічне значення, яке може змінюватися залежно від культури та контексту, від сторіччя. 

Червоний – потужний колір. Асоціюється з пристрастю, любов'ю, енергією, але також з гнівом, агресією, небезпекою, насильством, війною. Символізує родючість, життя, смерть, чистоту, гріх. Має історичні асоціації з сегрегованими групами, жіночністю, а також владою (папи, кардинали). Червоні продукти харчування прикрашають святковий стіл. Це сміливий, невгамовний колір з багатогранними культурними значеннями.

Photo by Wolfgang Tillmans

Синій

☺photo by Paolo Roversi Синій – загадковий, неоднозначний колір. Пов'язаний з глибиною, безмежністю, небесами, бажанням, благородством, але також з хворобою. В давнину був рідкісним та дорогим пігментом (лазурит). Має парадоксальні значення: маскулінність (боги неба) та жіночність (вода, Діва Марія). Холодний, але може бути пристрасним. В образотворчому мистецтві набув значення в імпресіонізмі, надаючи творам єдності та атмосферності. Психологічно заспокоює пульс та артеріальний тиск, використовується в лікарнях, але темно-синій може бути гнітючим. Асоціюється з консерватизмом, авторитетом, глибиною, позачасовістю, традицією, меланхолією та станами сновидінь. У сленгу "the blue devils" означає меланхолію, пригнічення.

Жовтий

Жовтий колір часто асоціюється зі щастям, радістю, теплом, яскравістю сонця, оптимізмом. Символізує енергію, життєву силу, інтелект, творчість. Однак, його хворобливо зеленуваті тони можуть викликати почуття підозри, ревнощів, боягузтва. В епоху Відродження широко використовувався для відображення негативних рис: зрада (Юда у Леонардо да Вінчі), жадібність, нечесність (Матвій у Караваджо), злочинність. Також символізував хворобу та посмертний стан (проказа). У західних культурах асоціюється з боягузтвом ("жовтопузий"). У східних традиціях (буддизм, індуїзм) є священним кольором, символізуючи просвітлення, духовність, прагнення до знань. Золотистий відтінок пов'язаний з багатством, процвітанням.

Помаранчевий

Помаранчевий – поєднання життєвої сили червоного з доступністю жовтого. Сприймається як сміливий, теплий, енергійний, викликає ідеї хвилювання, веселощів, тропічного раю. Вважається легким кольором "без его", що не цурається самовираження. Пов'язаний з жнивами, світанками, заходами сонця, одягом буддійських ченців, попереджувальними знаками. Асоціюється з родючістю, нареченими, весіллями. Мав негативні конотації: вульгарність, фальшивість, корупція (давньогрецькі повії носили помаранчевий одяг). У мистецтві був популярний у роботах Боттічеллі, Ватто, Ван Гога, Мунка. Мінлива, яскрава природа нагадує полум'я, небезпеку, попередження, але також комфорт, доброзичливість. Сприймається позитивно як енергійний, теплий, надихаючий, привабливий, харизматичний.

Зелений

Зелений – символ природи, має багатогранні, іноді протилежні значення. Позитивні: природа, родючість, оновлення, сила, надія, гармонія, життя, молодість, ріст. Має духовну силу, символізуючи воскресіння, рай, перемогу. Зазвичай це насичений та яскравий зелений. Негативні: токсичність, занепад, заздрість, наївність. Брудні, глухі відтінки провокують нудьгу та застій. Асоціюється з лікуванням, медициною, але й з хворобою, забрудненням, отруєнням. Зелені очі та волосся мають містичний, магічний аспект. Є демократичним кольором егалітаризму, але й бунту. Охоплює зростання і занепад, заздрість і надію. В ісламі – священний колір, що представляє рай. Асоціюється з весною, відродженням, новими початками.

Фіолетовий

Фіолетовий – вторинний колір (червоний + синій). Асоціюється з духовністю, благородством, мудрістю, смиренням, горем, пристрастю та занепадом. Барвник був дуже дорогий і асоціювався з королівською владою, високим статусом, розкішшю. У християнстві – покаяння, траур, Великий піст. У природі – квіти, гірські хребти. У мистецтві – екзотика, містика, мрія, нетрадиційність, творчість, декаданс. Символ гей-прайду – вільний дух, різноманітність, незалежність. Пов'язаний з темрявою, хтивістю, крайнощами. У літературі – трагедія, готика, мрія (наприклад, «Ворон» Едгара По). У політиці – революційний запал. Амбівалентний: може вказувати на передчасність або втому від світу. Асоціюється з еротикою, незаконним коханням, надмірністю, сексуальністю, але також з синцями, наркотиками, хворобами, смертю. В езотериці – мрійлива ірреальність, граничний простір, позаземне, метафізичне. Символізує таємницю, священність, ритуал. Суперечливий, складний колір, що відображає спектр людських переживань, може символізувати слабкість або силу, лагідність або владу, молодість або вік.

Нейтральні Кольори (Чорний, Білий, Сірий)

Ахроматичні кольори (білий, чорний, сірий) не мають відтінку та інтенсивності. Вони розрізняються лише за світлотою. Людина здатна розрізнити до 400 відтінків сірого. Теоретично вони не є кольорами. Сірий або нейтральні кольори є протилежністю інтенсивним кольорам. Хоча сірий асоціюється з м'якістю або тьмяністю, він є найкращим другом фотографа. Багато фотографій невдалі через занадто інтенсивний колір, а не через занадто багато сірого. Майже будь-який чистий колір естетично виглядає на нейтральних кольорах. Чорний – класичний, нейтральний колір. Асоціюється з витонченістю, елегантністю, таємничістю, але також з страхом, смутком, жалобою, депресією, негативом.

5. Ключовий Колір у Фотографії

Ключовий колір у фотографії – це домінуючий або помітний колір, який має візуальне значення та привертає увагу на зображенні. Це колір, що виділяється та стає фокусом, передаючи значення, створюючи настрій або візуальний ефект. Часто варто вибрати один ключовий колір, а два інші доповнять композицію, причому вони мають бути ненасичені, глухі, з домішками.

Визначення та Значення Ключового Кольору Значення основного кольору для створення візуального ефекту різноманітне:

• Підкреслення об’єкта: Ключовий колір може спрямувати увагу глядача на певний об’єкт або елемент. Контраст між ключовим та іншими кольорами допомагає виділити об’єкт.
• Настрій і атмосфера: Ретельно підібраний ключовий колір підсилює бажаний настрій. Теплі кольори створюють затишний, енергійний, пристрасний настрій. Холодні – спокійний, умиротворений, безтурботний. Нейтральні – приглушений, стриманий, елегантний.
• Візуальний інтерес і композиція: Додає контрастності, глибини та візуального впливу. Створює відчуття балансу, гармонії чи напруги.
• Символіка та значення: Кольори несуть символічне значення та культурні асоціації, які ключовий колір може підсилити.

Застосування Ключового Кольору: Встановлення Настрою та Підкреслення Об'єкта Приклади використання ключового кольору для встановлення настрою включають:

• Теплі ключові кольори (червоний, оранжевий, жовтий) для затишку, енергії, пристрасті.
• Холодні ключові кольори (синій, зелений) для спокою, умиротворення, меланхолії.
• Нейтральні ключові кольори (сірий, бежевий) для приглушеного, елегантного настрою.

Для підкреслення об'єкта:

• Контраст: Ключовий колір, що контрастує з оточенням, робить об'єкт помітним.
• Ізоляція: Вибіркове використання кольору об'єкта зі зменшенням насиченості решти зображення створює потужний візуальний ефект.
• Колірні гармонії: Використання додаткових або контрастних кольорів для об'єкта може виділити його.

Приклади від Фотографів:

• ☺ Frank Horvat, Гламурні моделі в Центральному Парку, 1958: Помаранцеві дівчата на синьо-зеленому тлі.
• ☺ Вільям Егглстон «Без назви (Мемфіс)»: Інтенсивно-синій килим і червоний диван.
• ☺ Сол Лейтер «Сніг»: Яскраво-червона парасолька на приглушеному засніженому ландшафті.
• ☺ Сара Мун: Використання сміливих і насичених ключових кольорів для передачі атмосфери сучасної моди.
• ☺ Алекс Вебб «La Calle»: Різноманітна палітра яскравих кольорів для передачі сутності міського життя.
• ☺ Марія Шварбова: Використання компліментарних пар (синьо-зелений і червоний, блакитний і жовто-зелений) для створення колірного контрасту.

Ці фотографи демонструють унікальний та майстерний підхід до використання ключових кольорів, підсилюючи візуальний ефект, акцентуючи увагу та викликаючи емоції.

Прийоми Досягнення Ключового Кольору:

• Кольорові блоки (Color Blocking): Компонування фотографії з використанням великих ділянок кольору. Ключовий колір займає один або кілька блоків, інші кольори мінімізовані. Створює сміливе та ефектне зображення. Приклад: Девід Хокні "A Bigger Splash" (1967).
• Вибіркове зменшення насиченості: Знебарвлення всіх кольорів, крім основного. Ключовий колір стає єдиним яскравим елементом, привертаючи увагу до себе та пов'язаної теми.
• Колірна ізоляція: Виділення певного кольору або вузького діапазону кольорів у монохроматичному або ненасиченому зображенні. Основний колір зберігається або посилюється, інші приглушуються або перетворюються на чорно-білі. Створює фокус і підкреслює важливість ізольованого кольору.

6. Вплив Кольору на Сприйняття та Взаємодія Кольорів

Сприйняття кольору не є виключно об’єктивним, а залежить від особистого досвіду, освіти, культурних асоціацій і психологічних факторів. Один і той же колір може викликати різні емоції чи реакції у різних людей.

Невловимий Колір: Ефект Безольда та Суб'єктивність Сприйняття

Колір може здаватися різним залежно від контексту, в якому він спостерігається. Це явище називається Ефектом Безольда: зміна кольору одного елементу впливає на сприйняття кольору інших елементів. Червоний може виглядати більш яскравим в оточенні зеленого, ніж інших відтінків червоного. Джозеф Альберс досліджував це явище, виявивши, що колір змінюється залежно від його контексту. Колір є суб’єктивною, особистою та динамічною змінною. Його сприйняття залежить від сили та характеру освітлення, психофізичного стану глядача, його віку, досвіду та освіти, культури, сусідніх кольорів, текстур матеріалу об’єктів. Психофізичний стан глядача діє як призма, впливаючи на сприйняття кольорів. У похмуру погоду, наприклад, несподіване фарбування неба та предметів є нюансним, і майже все в світі виражається як спектр, що означає, що немає "хороших" чи "поганих" кольорів; все слід сприймати в контексті.

Симультанний Контраст та Кольорові Тіні

Сімультанний контраст – це явище, коли наше око, сприймаючи будь-який колір, одразу вимагає появи його додаткового кольору. Якщо його немає, око самостійно породжує його в сірих зонах, наприклад, тінях. Це означає, що для нашої зорової системи тіні майже ніколи не бувають нейтральними. Для отримання природного, реалістичного зображення, тіні слід фарбувати у колір, протилежний кольору світла. Сімультанно породжені кольори існують лише як відчуття і не можуть бути сфотографовані. Наприклад, маленький сірий квадрат на червоному тлі здаватиметься зеленуватим, на зеленому – червонуватим.

Правило Перевернутих Підстав, Правило Зміни Відтінків, Правило Суб'єктивного Кольору

Згадаємо кілька менш відомих правил з теорії кольору:

• Правило одночасного контрасту: Те саме, що симультанний контраст – кольори виглядають по-різному залежно від оточення.
• Правило перевернутих підстав: Сприйняття кольору може змінюватися залежно від того, чи сприймається він як фігура на тлі, чи як тло для іншої фігури.
• Правило кольорових тіней: Тіні можуть набувати додаткових кольорів до джерела світла за певних умов.
• Правило зміни відтінків: Зовнішній вигляд відтінку може змінюватися залежно від його насиченості та світлоти. Дуже насичений червоний може здаватися зміщеним до помаранчевого, ненасичений – до багряного.
• Правило суб’єктивного кольору: Сприйняття кольору залежить від особистого досвіду, культури та психології.

Текстура та Колір

Фактура матеріалів або текстури можуть посилити насиченість і глибину кольорів. Наприклад, текстура цегли створює тіні та відблиски, що додають глибини кольору, а текстура кори дерева робить кольори більш багатими. Текстури можуть створити контраст (гладка поверхня робить колір яскравішим, шорстка – приглушеним) та підкреслити колір об'єкта, створюючи відчуття глибини та простору. Текстури також можуть створити настрій або атмосферу (шорстка – вінтажне відчуття, гладка – сучасна).

Один Колір Впливає на Інший Щоразу, коли ви використовуєте один колір, він завжди залежатиме від кольору навколо нього. Слід передбачати ці дії одного кольору на інший. На зображенні представлені 63 архітектурні поліхромії (Le Corbusier's Architectural Polychromy), розроблені швейцарсько-французьким архітектором та дизайнером Лє Корбюзє в 1931 та 1948 роках. Ці колірні палітри не є просто випадковим набором відтінків, а ретельно продуманою системою, заснованою на людському сприйнятті та емоційному впливі кольорів. Лє Корбюзє вважав, що колір є важливим елементом архітектури, який може впливати на настрій, сприйняття простору та створювати гармонійні середовища. 

Кольори не розташовані випадково. Вони організовані в серії, які враховують природні асоціації та психологічний вплив кольорів. Лє Корбюзє вірив, що певні кольори мають специфічні емоційні та просторові якості. Наприклад, певні відтінки могли здаватися "активними" або "спокійними", "ближчими" або "дальшими". Поліхромії пропонують не просто окремі кольори, а й логічну систему для їх комбінування. Лє Корбюзє розробив принципи гармонійного поєднання кольорів, враховуючи їхню насиченість, тон та вальори.

7. Контроль Кольору в Кадрі та Постобробка. Чотири Способи Контролювати Колір

Фотограф має інструменти для свідомого контролю над кольорами.  Колір об'єкта визначається його власним кольором, кольором прямого світла та кольором відбитих поверхонь. З цього випливають чотири способи контролю:

1. Змінювати колір малюючого світла (його світлоту, насиченість, відтінок).
2. Змінювати колір предметів, об’єктів зйомок.
3. Змінювати колір оточуючого середовища (наприклад, шкіра моделі зеленіє серед дерев).
4. Коригувати кольори на зображенні для естетичних чи оповідних цілей на етапі редагування (постобробки).

Баланс Білого

Для колористики дуже важливі правильні налаштування балансу кольорів на зображенні. Фотограф має враховувати різні умови освітлення та досягати нейтральної білої точки. Корекція балансу білого (наприклад, зсув вузлика TINT в бік мадженти) може допомогти протидіяти небажаним відтінкам, як зелений на шкірі.

Кольорокорекція та Редагування

Після встановлення балансу білого може починатися ефективна корекція кольорів у програмах постобробки, таких як Photoshop, Lightroom, CaptureOne. Програми дозволяють аналізувати домінуючі кольори в зображенні за допомогою інструментів, таких як "Вилучення теми" (Adobe Color), та коригувати їх. Зйомка у форматі RAW дає значні переваги для корекції кольорів.

Використання Обмеженої Палітри

Використання обмеженої палітри (два-три кольори плюс чорний і білий) є одним із найпростіших способів навчитися керувати кольором. Це схоже на те, як фотографи в студії починають з одним джерелом світла, а потім додають інші.

Єдине Тонування

Один зі способів досягти колірної гармонії або єдності – це створити єдине тонування, додавши невелику кількість будь-якого одного кольору або сірого тону до всіх інших кольорів у кадрі. Це можна зробити за допомогою кольорових скляних фільтрів на об'єктиві або шару корекції "Фотофільтр" у Photoshop. Доданий колір найбільше впливає на свій комплементарний колір. Однак цей прийом не підходить, якщо важливий точний колір об'єкта, наприклад, у комерційній предметній зйомці.

Робота з Багатоколірними Композиціями

При роботі з композиціями, що мають три і більше кольорів, вони повинні мати щось спільне: насиченість, світлоту або єдине тонування.

8. Проблеми Кольору та Дисгармонія

Хоча гармонія є важливою, в мистецтві також існує поняття дисгармонії, яке може бути потужним інструментом, якщо використовувати його навмисно. Дисгармонійні колірні схеми можуть створити напругу, викликати сильні емоції або привернути увагу.

Строкатість як Протилежність Єдності та Акценту

Строкатість визначається як протилежність єдності та акценту. Вона виникає, коли кольори не керовані і створюють візуальний хаос. Це може стати проблемою, особливо при роботі з багатоколірними композиціями. Щоб поєднати багато кольорів (від 5 і більше) гармонійно, у них має бути щось спільне – наприклад, схожа насиченість (або ненасиченість), світлота всіх кольорів або єдине тонування. Максим Дондюк радить новачкам не використовувати більше трьох кольорів, щоб уникнути "каші".

Колірний Дисонанс та Експресіонізм

Колірний дисонанс виникає, коли комбінації кольорів викликають роздратування та напругу у глядача, зазвичай через високий візуальний контраст або конфліктність. Це явище тісно пов'язане з художніми напрямками, такими як Фовізм та Експресіонізм, де колір використовується для вираження сильних емоцій та суб'єктивного сприйняття, а не об'єктивної реальності. Предмет не властивого кольору або надмірні інтенсивності, площі та контрасти можуть створювати дисгармонію. Приклади авторських дисгармонійних колірних рішень згадуються в роботах Jessica Walsh.

Приклади Дисгармонійних Схем та Їх Використання 

Ось кілька прикладів колірних дисгармоній та художників, які їх використовували:

1. Яскраві доповнення: Використання комплементарних кольорів у найінтенсивніших формах для створення різкого ефекту. Приклад: «Нічна тераса кафе» Вінсента Ван Гога (1888). Ван Гог використовував інтенсивні жовті проти насиченого синього, щоб створити яскраву, майже тривожну нічну сцену.
2. Зіткнення тріад: Використання трьох рівномірно розподілених кольорів, але з різною інтенсивністю або значенням. Приклад: «Танець» Анрі Матісса (1910). Матісс використовував яскравий оранжево-червоний колір для фігур на яскравому синьо-зеленому тлі, створюючи відчуття дикої енергії та первинних емоцій.
3. Дисонантний аналог: Використання кольорів поруч на колірному колі, але з суперечливими температурами чи інтенсивністю. Приклад: «Крик» Едварда Мунка (1893). Мунк використовував теплі апельсинові та жовті кольори разом із холодним синім на небі, створюючи відчуття тривоги та неспокою.
4. Вібруючі кольори: Розміщення поруч двох кольорів однакової світлоти, але різних відтінків, що створює візуальну вібрацію. Приклад: «Катаракта 3» Бріджит Райлі (1967). Райлі використовувала цю техніку оп-арту для створення відчуття руху та візуальної нестабільності.
5. Довільний колір: Використання кольорів, які не мають явного зв'язку з реальністю чи очікуваними схемами. Приклад: «Міст Чарінг-Крос» Андре Дерена (1906). Як частина руху Фовізму, Дерен використовував довільні, яскраві кольори, щоб зобразити лондонський міст, створюючи емоційно насичене уявлення про сцену.

Дисгармонійні схеми можуть бути використані для створення візуальної напруги, привернення уваги, виклику сильних емоцій, кидання виклику традиційним очікуванням та представлення суб'єктивних переживань. Важливо зазначити, що сприйняття дисгармонії може бути суб'єктивним та залежати від культури.

Як Заспокоїти Конфліктні Кольори

Додаткові кольори з високою контрастністю можуть викликати зорову напругу та дратувати. Щоб запобігти втомі та роздратуванню, можна зробити один з кольорів ненасиченим або темним. Це схоже на кольори розрізаного стиглого кавуна.

Проблема Зеленого Кольору

«Проблема зеленого кольору» у фотографії стосується того, що відтінки шкіри виглядають зеленуватими під час зйомки в зеленому середовищі (наприклад, серед листя) через відбиття кольору. Також це може означати, що зелені кольори виглядають занадто яскравими або насиченими на фотографії. Ідеальним вирішенням обох проблем є зйомка в "золоту годину" (вечірнє або ранкове тепле сонце), коли шкіра стає золотистою, а зелений – темним та ненасиченим. Репортажний спалах може усунути зеленуватий відтінок від штучного світла. Налаштування балансу білого (зміщення в бік мадженти) або використання кольорового відбивача/розсіювача теплих тонів також допомагають. Використання ультра-фіолетового або поляризаційного фільтра може зменшити інтенсивність зелених кольорів. Зйомка у форматі RAW дозволяє легко виправити насиченість зеленого та відтінок шкіри під час пакетного редагування.

Потойбічність Фіолетового та Жовтого

Пара фіолетового та жовтого потребує особливої уваги, оскільки жовто-зелений може нагадувати шкіру мертвої людини, а фіолетовий є темним, містичним кольором сутінок. Зазвичай ця пара застосовується для негативних сюжетів, зображення злодіїв, відьом та розпаду буття, як це зробив Френсіс Бейкон. Це приклад того, як символіка кольорів впливає на їх сприйняття у комбінації.

9. Натхнення та Навчання

Значення Якості Світла

На курсі «Колористика I та Колористика II» одною з головниї аксіом є те, що якість світла має величезне значення для того, щоб отримати чистий або естетичний колір. Не можна відокремлювати лише колір; потрібно дивитися на загальну картину. Світло може бути м'яким (як у Енні Лейбовіц), більш визначеним, але все ще м'яким (як у Ying Na Zhang), або дуже жорстким (як у Стівена Кляйна). При спробі імітувати стиль майстрів, потрібно враховувати не тільки колір, але й світло.

Натхнення від Живопису

Фотографам рекомендується вивчати живопис, як класичних майстрів, так і сучасних художників. Художники роками вивчають теорії кольору, композиції, щоб досягти гармонії та викликати емоції. Вони обирають кольори з нуля, роблячи процес створення ретельно вивченим, а не випадковим. У живописі, де не було малої глибини різкості, відділення моделі від фону досягалося за допомогою кольору та композиції. Шукати натхнення в мистецтві – це використовувати те, що вже довело свою ефективність, що люблять люди, що викликає бажані емоції і є "епічним". Це "готовий рецепт для успіху". Спілкування з мистецтвом та перегляд цінних робіт тренує та навчає око бачити правильні гармонії. Відвідування галерей та музеїв дозволяє справді оцінити використання кольору.

Важливість Планування та Підготовки перед Зйомкою

Якщо фотографія "прямо з камери" неякісна, деякі речі неможливо виправити на постобробці. Важливо ретельно планувати перед фотосесією. Якщо око не треноване, недостатньо просто вивести модель на локацію і сподіватися на краще. Потрібно заздалегідь шукати локації, знаючи, який одяг буде використовуватися. Хороша практика – підготувати мудборд з інспіраціями та візуальним керівництвом для себе та команди. При зйомці на природі, вибір часу дня має значення: пряме сонце дає сильні, насичені кольори та високий контраст; схід/захід – пастельні, м'якші кольори з теплим відтінком. Тінь може бути компромісом для менш насичених кольорів.

Калібрування Монітора та Колірні Профілі

Для серйозної роботи з фотографією необхідно калібрувати монітор. Ідеально працювати на екрані, призначеному для фотографів, з робочим простором Adobe RGB, який дозволяє бачити сильнішу насиченість, особливо зеленого та червоного. Монітори BenQ серії SW працюють у цьому колірному просторі. Кожна камера має колірний профіль. Якщо використовувати кілька камер, для консистентності кольорів потрібно призначити власний профіль за допомогою інструментів, таких як X-Rite ColorChecker. Модель кольору LAB має більший діапазон (gamut) кольорів, які може бачити людське око, ніж RGB чи CMYK. Кожна колірна модель має свій гамут та обмеження.

10. Фотографи, що Майстерно Працюють з Кольором

Згадаємо низку фотографів, які відомі своїм майстерним використанням кольору.

1. ☺ Вільям Еґґлстон (William Eggleston): Відомий своїм новаторським використанням кольорової фотографії в образотворчому мистецтві. Його зображення відображають яскраві кольори та унікальний характер американського життя 1960-х і 70-х років. Згадується його робота «Без назви (Мемфіс)» як приклад використання ключових кольорів (синій килим, червоний диван), що створюють яскраву та візуально вражаючу атмосферу. Його сучасний підхід до колористики в кадрі згадується на першому уроці.
2. ☺ Сол Лейтер (Saul Leiter): Його фотографії характеризуються використанням приглушених і тонких кольорових палітр, часто досліджуючи повсякденні сцени Нью-Йорка середини XX століття. Згадується його вулична фотографія «Сніг», де яскраво-червона парасолька виділяється на приглушеному засніженому тлі, створюючи відчуття ізоляції та додаючи динамічний візуальний елемент.
3. ☺ Стівен Шор (Stephen Shore): Відомий своїм використанням кольорів для створення деталізованих і захоплюючих фотографій американських пейзажів і міських сцен.
4. ☺ Ернст Хаас (Ernst Haas): Один із перших піонерів кольорової фотографії. Використовував камеру, щоб зафіксувати енергію та яскравість післявоєнної Європи та Америки.
5. ☺ Джоел Меєровіц (Joel Meyerowitz): Відомий своїм використанням кольору у вуличній та пейзажній фотографії, вловлюючи тонкі нюанси та яскраві контрасти навколишнього світу. Його сучасний підхід до колористики в кадрі згадується на другому уроці.
6. ☺ Алекс Вебб (Alex Webb): Його вуличні фотографії часто включають різноманітну палітру яскравих кольорів, що передає суть міського життя. Його використання ключових кольорів створює відчуття енергії, вловлюючи хаос і жвавість вулиць.
7. ☺ Річард Тушман (Richard Tuschman): Американський фотограф, який поєднує ручну роботу з цифровими технологіями. Створює мальовничі фотографії, що викликають враження. Розробив стиль, що поєднує графічний дизайн, живопис та монтаж. Його власні проекти включають натюрморти та інсценовані домашні сцени, натхнені картинами Едварда Хоппера. Визнає вплив Хоппера, Рембрандта, фотографа Грегорі Крюдсона та сюрреалізму.
8. ☺ Тод Хідо (Todd Hido): Згаданий у контексті ключового кольору та прийомів досягнення єдиного колориту.
9. ☺ Ерік Медіган Хек (Erik Madigan Heck): Американський фешн-фотограф, відомий гармонійними кольористичними композиціями та аплікативним, плоским стилем фотографії. Експресіонізм походить від робіт Дега, Густава Клімта, релігійної іконографії. Його роботи часто мають атмосферу мрії.
10. ☺ Марія Шварбова (Maria Svarbova): Словацька фотографка. Використовує високий ключ (відсутність чорної точки та більшості півтонів тіні). Основа драми – колірний контраст. Колористика – компліментарна пара кольорів (синьо-зелений і червоний, блакитний і жовто-зелений). Знімає на Hasselblad (квадратний формат). Публікує файли у колірному просторі Adobe RGB. Її роботи чисті, прозорі, легкі, зображують романтичний бік епохи соціалізму, архітектуру та рутинні дії.
11. Сучасні Фотографи-колористи: Vivien Sassen, Fred Herzog, Harry Gruyaert, Nguan, Franco Fontana, Jimmy Marble, Alex Prager, Gregory Crewdson, Paolo Roversi, Guy Bourdin, Miles Aldridge, David LaChapelle, Uta Barth, Alain Cornu, Rinko Kawauchi

11. Висновок

Опанування теорії кольору та колористики є ключовим для фотографа, який прагне підняти естетику своїх робіт, свідомо керувати візуальним впливом та ефективно комунікувати з глядачем. Розуміння властивостей кольору, колірних гармоній та дисгармоній, впливу кольору на сприйняття, а також технічних аспектів контролю кольору дозволяє створювати виразні та запам'ятовувані зображення. Аналіз робіт майстрів фотографії та живопису, які майстерно працювали з кольором, є цінним джерелом натхнення та навчання. Колір має величезне значення у візуальному мистецтві, і якщо слідувати принципам гармонії, тренувати око та застосовувати теорію на практиці, можна досягти значного успіху.

Колір — це не лише прикраса кадру, а глибокий інструмент композиції, емоції й розповіді. Навчіться бачити його, відчувати його, використовувати його — і ваші фотографії заговорять із глядачем мовою, яку не можна ігнорувати.

📕 Вивчайте мистецтво кольору на онлайн курсі Колористика фотографії.