Про користь та художні прийоми світлофільтрів для об'єктивів

Нейтрально-сірі світлофільтри істотно знижують світловий потік. Це означає, що час експозиції навіть удень може бути величезним. Яка ж від цього користь фотографу? Із приходом цифрової фотографії чимало фотоаксесуарів відійшли в минуле. Сьогодні мало хто знає, як заправляти плівку в бачки для проявлення та що таке стрічка корекс. І власне, нічого страшного не сталося — цифрові технології повністю замінили багато етапів аналогової хімічної фотографії.

Це заміщення торкнулося, зокрема, і світлофільтрів. Практично відпала потреба у використанні кольорових фільтрів, які в аналоговій фотографії застосовувалися насамперед у чорно-білому процесі. Зараз їх повністю замінили програми для постобробки знімків.

Проте є світлофільтри, які вижили в цій конкурентній боротьбі. На сьогодні цифрова постобробка не здатна відтворити ті ефекти, які ми можемо отримати під час зйомки за допомогою деяких типів оптичних фільтрів.

Нейтрально-сірі світлофільтри (ND)

Споглядаючи безліч фотографій, на яких зображені «молочні ріки та кисільні береги», я ніяк не міг зрозуміти: навіщо автори настільки сильно розмивають рух води? Чи це справді красиво, коли водоспад перетворюється на білу мармурову колону, схожу на ті, що підпирали портик Капітолійського храму? Згодом, як мені здається, я зрозумів у чому річ.

А річ у тім, що для отримання таких ефектів необхідно використовувати нейтрально-сірий світлофільтр, який дозволяє зменшити експозицію і, відповідно, збільшити витримку. Але звичайні нейтрально-сірі фільтри мають фіксований коефіцієнт пропускання світла. Для використання в різних умовах освітленості потрібні фільтри різної щільності. Хто ж носитиме із собою цілу оберемок скелець, тим паче, що використовуються вони специфічно й не так уже й часто? Ось автори цих «молочних рік» і купують один фільтр, але максимальної щільності. А для природного передавання руху води необхідно досить тонко регулювати витримку, щоб глядач бачив на фотографії саме поточну воду, а не монолітний білий мармур.

На радість фотографів світове фільтробудування не стоїть на місці. В останні роки відомі виробники почали випускати так звані нейтрально-сірі світлофільтри змінної щільності (Vario ND).

Такий фільтр є поєднанням двох поляризаційних фільтрів. Обертаючись один відносно одного, вони зменшують світловий потік аж до повного його перекриття. При цьому у «відкритому» положенні фільтр має кратність, приблизно рівну звичайному поляризаційному фільтру.

У моєму розпорядженні опинився світлофільтр ZOMEI HD Ultra slim MC ND Vario 2-400 із такими характеристиками:

  • застосовується якісне скло німецького виробництва Schott Glass;
  • наявне 18-шарове просвітлення;
  • зміна щільності відбувається в діапазоні від 2 до 400 (плавне регулювання експозиції до 9 стопів);
  • товщина оправи всього 6,8 мм.

Нейтрально-сірий світлофільтр змінної щільності Zomei Vario ND

Нейтрально-сірі фільтри можна використовувати не тільки для передавання руху води, що падає чи тече, а й для того, щоб істотно зменшити ряботиння на водній поверхні. Після застосування фільтра вода виглядає рівнішою, а відображення стають чіткими та «дзеркальними».

Для випробувань було обрано озеро у порівняно вітряну погоду. Завдання — позбутися рябу на воді. Перший знімок зроблено при витримці 1/30 сек.

Фотографія озера з рябами на воді при витримці 1/30 секунди

Другий знімок, завдяки фільтру (без зміни значення діафрагми та ISO), зроблено вже при 1/13 сек.

Фото озера з частковим розмиттям хвиль при витримці 1/13 секунди

Третій кадр знято з витримкою 1/3 сек. Інші параметри експозиції на всіх фото були незмінними: ISO 200, f/8.0.

Ефект гладкої дзеркальної води на озері при витримці 1/3 секунди з ND фільтром

При порівнянні знімків добре видно, що ряботиння біля протилежного берега суттєво зменшилося завдяки збільшенню витримки в 10 разів. Тобто фільтр чудово показав себе у пейзажній зйомці, коли художній задум вимагає довгої витримки.

Але, на жаль, не все так ідеально. Фільтри цього типу (всіх виробників) мають один конструктивний недолік — при максимальному затемненні вони утворюють на знімку темний хрест.

Дефект темного хреста в центрі кадру при максимальному затемненні фільтра Vario ND

Якщо ви використовуєте оптичний дзеркальний видошукач, ви не побачите цей хрест, бо в ньому буде темно. Проте його легко помітити в режимі Live View на екрані або в електронному видошукачі сучасних бездзеркальних камер. Найбільш просунуті фільтри мають механічний стопор, який не дозволяє повернути кільце до критичного значення. Якщо стопора немає, доведеться контролювати цей процес вручну.

Окрім звичайних нейтрально-сірих фільтрів, існують також градієнтні. Більш детально застосування різних типів оптичних фільтрів у практиці фотографа ми аналізуємо на курсі Travel-фотографії.

Градієнтні світлофільтри: які бувають і навіщо потрібні

Цифрова ера скасувала цілі групи фотоприладдя, залишивши про них згадки лише в статтях з історії фотомистецтва. Однак деякі оптичні фільтри дозволяють досягти унікальних ефектів «прямо з коробки», тобто безпосередньо під час зйомки.

Найчастіше такі аксесуари використовуються в пейзажному жанрі. Ба більше, нейтральні градієнтні світлофільтри (GND) створені виключно для пейзажів, адже в інших жанрах їх застосувати складно.

Прямокутний нейтральний градієнтний світлофільтр GND для пейзажної зйомки

Класифікація градієнтних світлофільтрів

Варто наголосити, що мова йде саме про фільтри нейтральної щільності, які не змінюють кольори, а лише зменшують світловий потік у певній частині кадру.

За типом оправи вони поділяються на круглі різьбові (що нагвинчуються на об’єктив) та прямокутні пластини (які встановлюються у спеціальний тримач — компаунд).

Наполегливо не рекомендуємо купувати градієнтні фільтри у класичній круглій оправі. Вони змушують фотографа розміщувати лінію горизонту суворо по центру кадру, що зазвичай порушує правила гарної композиції та художньої побудови пейзажу.

Справжні професійні градієнтні фільтри — це скляні або полімерні пластини прямокутної форми. Одна частина такого фільтра затемнена, а інша — повністю прозора.

Чим відрізняються прямокутні GND-фільтри?

По-перше, матеріалом. Скляні фільтри довговічніші та мають кращі оптичні показники, тоді як полімерні (пластикові) — значно легші, що важливо під час тривалих піших переходів.

По-друге, типом переходу градієнта. Він буває м'яким (soft-step), коли межа розмита й широка, та жорстким (hard-step) із контрастною вузькою межею. М'який перехід потрібен, якщо лінія горизонту нерівна (гори, ліс, будинки). Жорсткий використовують для морських або пустельних краєвидів, де межа між небом і водою/землею є ідеально рівною лінією.

По-третє, ступенем затемнення. Воно позначається як ND2 (зменшення експозиції на 1 ступінь), ND4 (на 2 ступені), ND8 (на 3 ступені). Слабкі фільтри мало впливають на результат, тому купувати їх варто хіба що для колекції. Реальний художній ефект помітний при щільності від ND4 і вище.

Серед відомих брендів варто згадати Lee Filters, Cokin, Singh-Ray. Також високу якість оптичного скла без колірних спотворень демонструє компанія NiSi.

Зворотні градієнтні фільтри (Reverse GND)

У лінійці NiSi представлено цікавий тип — зворотні нейтральні градієнтні фільтри. Їхня особливість у тому, що найтемніша зона розташована по центру пластини (на лінії горизонту), а ближче до верхнього краю щільність зменшується.

Зворотний градієнтний світлофільтр NiSi для зйомки сходів та заходів сонця

Цей тип незамінний для зйомки заходів та світанків, коли сонце перебуває низько над горизонтом, а хмари вище нього освітлені м'яким світлом. Звичайний градієнтний фільтр надмірно затемнив би ці хмари, зробивши знімок неприродним. Зворотний фільтр затемнює яскраве сонце на горизонті, залишаючи верхнє небо та хмари деталізованими та яскравими.

Практичний приклад використання

Нижче наведено два знімки, зроблені із застосуванням цілого «бутерброда» з фільтрів. Нейтрально-сірий фільтр дозволив подовжити витримку (це розгладило воду й прибрало ряботиння на калюжах). Поляризаційний фільтр усунув небажані відблиски. Зворотний градієнтний фільтр, розташований під невеликим кутом, вирівняв яскравість неба та берега річки.

Пейзажна фотографія річки з використанням поляризаційного та зворотного градієнтного фільтрів

Різниця між першим та другим кадрами полягає лише в різному положенні (повороті) поляризаційного світлофільтра, що змінює відображення на воді.

Порівняльний пейзажний знімок із повернутим поляризаційним світлофільтром

Пам'ятайте: будь-яке додаткове скло перед об'єктивом може незначно знижувати загальну різкість або контраст зображення. Використовуйте фільтри виважено — тоді, коли художній ефект гарантовано перевищує потенційні оптичні втрати.

Детальніше про роботу зі світлом у подорожах ми аналізуємо на "Пейзаж • Онлайн майстер-клас".

Бажаю всім красивого світла! З вами був Ігор Червоненко.