Основи фотографії. Методичка фотокурсу

Мікаела Берку, Альберт Вотсон

Курс «Основи фотографії» є першим ступенем вивчення технічних засад фотографії. Знак ☻ у тексті вказує на перехід до фотографії-приклада, а знак ► це посилання на статтю або відео на тему. Наприклад, основні фотографічні терміни ви зможете дізнатись у ► Словник термінів, 260 понять . Для вашої зручності ми пропонуємо зберегти закладку з програмою цього курсу на час навчання в інтернет-провіднику. Запитайте нас як.) З 10:00 до 19:00 методисти дадуть відповідь на ваші запитання, телефонуйте: 095 119-1517 WhatsApp, 068 119-1517 Viber, 093 119-1517 Telegram. 

Зміст курсу

• Урок 1. Фотографія як мистецтво, жанри, основні визначення.
• Урок 2. Діафрагма як інструмент творчості.
• Урок 3. Витримка. Управління експозицією.
• Урок 4. Оптика для різних жанрів зйомки.
• Урок 5. Композиція. Порядний кадр.
• Урок 6. Природне та штучне світло.
• Урок 7. Управління світлом в портреті.
• Урок 8. Студійна зйомка. Практика.
• Урок 9. Самостійна практика у студії.
• Урок 10. Випускний тест та конкурс робіт.

Урок 1. Фотографія як мистецтво, жанри , основні визначення

1. Фотография як мистецтво.
2. Коротко про історію фотографії.
3. Жанри фотографії: портрет, вулична стріт-фото, пейзаж і архитектура, фуд-фото. 
4. Фотоапарати. Класифікація камер.
5. Кроп-фактор та на що він впливає.
6. Формати запису цифрових файлів. RAW та JPEG
7. Визначення світлочутливості - ISO.
8. Визначення температури кольору. Баланс Білого - WB.

Основні терміни

Фотографія – (в пер. з грецьк. - світлопис) наука, що вивчає різні способи отримання довгострокових зображень предметів навколишнього світу шляхом впливу світла на спеціальні світлочутливі шари з подальшою їх хімічною обробкою.

Камера-обскура - найпростіша фотокамера, що є звичайною коробкою з круглим точковим отвором.

Лінза – оптичне скло, обмежене двома сферичними (кульовими) поверхнями. ☻  У 1838 році на бульварі дю Тампль була зроблена одна з перших фотографій із зображенням людини, зроблена Дагером. На дагеротипі бульвар виглядає безлюдним, проте це пов'язано з витримкою тривалістю понад 10 хвилин, протягом якої пішоходи і транспорт зникли з виду, і лише одна людина, яка зупинилася у чистильника взуття, залишилася в кадрі.

Цифрова фотокамера – камера, в якій як світлочутливий елемент застосовується цифрова матриця, що формує зображення. Цифрова матриця, як і кадр фотоплівки, має певний розмір, який прийнято виражати в міліметрах. На даний момент у фотографії використовуються різні розміри фотографічних кадрів.

Це стосується як плівки, і матриць. Існує певний стандарт розміру кадру, який притаманний всім плівкових і цифрових фотокамер. Це розмір кадру звичної для нас 35-мм фотоплівки: 24х36 мм. Коли розмір матриці збігається з розміром плівкового кадру, такі матриці називають повнокадровими (повнорозмірними).

☻  Якщо розмір матриці менше, ніж розмір плівкового кадру, то найменування матриці вводиться коефіцієнт кроп-фактор .

☻  Кроп-фактор – величина, що визначає, у скільки разів розмір діагоналі світлочутливої ​​матриці менший від діагоналі стандартного 35-мм плівкового кадру.

► Читайте «Яку фотокамеру купити? Лідери ринку». 6 переваг та 3 недоліки бездзеркальних фотокамер. Чим відрізняються дзеркальні камери від бездзеркальних. 

Світлочутливість • ISO

Світлочутливість - ступінь чутливості світлоприймального елемента до впливу на нього світла. Світлочутливість фотоматеріалів вимірюється в одиницях ISO (Міжнародна організація стандартизації). Чим вище значення ISO, тим вище світлочутливість.

Цифровий шум – похибки передачі кольору та окремих деталей зображення у файлі фотографії. Для запобігання появи цифрового шуму слід прагнути виставляти мінімальне значення світлочутливості, необхідне зйомки в даний момент.

Повнокадрові матриці забезпечують прийнятну якість при значеннях ISO 2000 та вище. Іноді високе значення ISO з подальшим переведенням зображення в чорно-біле використовується для імітації старовинних фотографій.

Формати зображення

Матриця. На матриці відбувається кодування зображення по-різному. Існує два формати зображень, які записуються камерою на картку пам'яті як файл. Це RAW та JPEG.

JPEG-формат – стандартний та найпопулярніший формат запису файлу фотографії. Світло на матриці фотокамери перетворюється на цифровий сигнал, а процесор камери "стискає" цю інформацію. При стисканні можуть бути втрати даних. Цей формат файлу має менший розмір, якщо порівнювати з його RAW копією. Повсюдно використовується в інтернеті, а також для друку фото та фотокниг у мінілабах.

RAW-формат – РО-формат цифрового графічного файла з максимальною якістю. На відміну від формату JPEG, цей формат не обробляється процесором камери і в "сиром" вигляді записується на картку пам'яті фотокамери. Цей формат містить набагато більше інформації, ніж JPEG, і використовується переважно професіоналами та досвідченими фотоаматорами. Він потребує попередньої обробки та конвертації у графічний формат за допомогою спеціальних програм – RAW-конвертерів, для подальшого використання. Перевагою цього формату також є те, що певну корекцію можна проводити на вже знятому кадрі так, якби це робилося під час зйомки.

За важливе подібність із плівковим кадром RAW отримав назву «цифровий негатив», т.к. містить значно більше інформації у світлих та темних ділянках зображення. Якісне опрацювання зображення саме в цих ділянках із збереженням деталізації та дрібних елементів відрізняє професійний знімок від аматорського. Докладніше про можливості такого чудового інструменту як RAW конвертер ви дізнаєтеся на наших курсах з постобробки «Обробка фотографій у Lightroom » та «Обробка фотографій у Photoshop • курс для новачків».

Кольорова температура

☻ Світло від різних джерел освітлення відрізняється за кольором.

Щоб описати джерело світла, використовують поняття колірної температури. Цей параметр вимірюється у градусах шкали Кельвіна. Людське око зазвичай автоматично адаптується до зміни колірної температури освітлення, так що сприймані ним кольори сцени здаються неспотвореними.

☻ Баланс білого – система, завдяки якій цифрова камера заміряє колірну температуру освітлення та підлаштовується так, щоб білий та всі інші кольори на зображенні виглядали так, як їх сприймає око людини і не мали паразитних відтінків.

Домашнє завдання до урока 1.

1. Знайти ввечері (або рано вранці) два КОЛЬОРИ та зробити два кадри одного й того ж об'єкта з різним балансом білого WB (різним кольором).
2. Відпрацьовуємо налаштування ISO та WB (баланс білого - колір).

Налаштування камери: режим «Р»; ISO 1600-3200, але якщо камера на штативі, то ISO 100; WB (баланс білого): 1й кадр - "Авто", а 2й кадр - підбираємо символ. Рекомендуємо зафіксувати камеру для більш якісного отримання зображення. Якщо вам незручно знімати ввечері на вулиці на фотокамеру, то ми готові зарахувати фото, зроблені на телефон. Але використовуйте на смартфоні режим PRO, в якому регулюються ISO та WB.

4. Завантажте в альбом «ДЗ №1» до 4х фотографій з різним балансом білого.
5. Познайомтеся з біографією Сола Лейтера (Saul Leiter), подивіться в інтернеті фотороботи піонера вуличної кольорової фотографії

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Константин Сова

Домашки. Урок 1

Константин Сова

Домашки. Урок 1

Константин Сова

Домашки. Урок 1

Константин Сова

Домашки. Урок 1

Дмитрий Зверев

Домашки. Урок 1

Урок 2. Діафрагма як інструмент творчості. Витримка.

1. Види фокусувань.
2. Покадрова зйомка.
3. Безперервне фокусування.
4. Блокування фокуса та перекомпоновка кадра.
5. Що таке діафрагма.
6. Вплив діафрагми  на глибину простору, що різко зображене.
7. Розмитття та деталізація заднього плана, визначення «боке».
8. Зйомка в пріоритеті діафрагми.

Основні терміни:

Фокусування, або наведення на різкість – це зміна положення оптичних елементів об'єктива з метою отримання різкого зображення об'єктів зйомки. Для цього існують різні пристрої: від механічних (для ручного фокусування за допомогою далекоміра за шкалою відстаней або фокусним екраном) до повністю автоматичних (автофокус). Щоб кадр був різким, наведіть фокус на важливу деталь кадру, наприклад, очі.

☻  Якщо зона автоматичного фокусування знаходиться в центрі кадру, її слід навести на важливу деталь, зафіксувати автофокус натисканням кнопки спуску затвора, після чого скомпонувати композиційно кадр і дотиснути кнопку. У сутінках, у приміщенні фокусуватися слід на найбільш контрастному об'єкті для підвищення швидкості та точності автофокусування. Контрастний об'єкт повинен знаходитись на одній лінії з героєм зйомки.

Діафрагма/Апертура – ​​пристрій об'єкта, який дозує кількість світла. Позначається F-числом. Змінюючи отвір діафрагми, ми керуємо глибиною різкості, точно дозуємо кількість світла на матриці. Говорять про «відкриту» та «закриту» діафрагму. Пріоритет діафрагми – автоматичне визначення експонометром значення витримки за постійного значення діафрагми. Значення діафрагми виставляється самостійно. Відкритий отвір діафрагми сприяє розмиттю фону (див. фото зліва). Закритий отвір діафрагми призводить до чіткого промальовування заднього плану (див. фото справа).

☻  Боке – художнє розмиття заднього плану.  Це чудовий спосіб відокремити об'єкт від фону. ☻ Боке у фуд фотографії Тані Кабакової (випускник)

Число Діафрагми F – це відношення фокусної відстані об'єктива до діаметра його вхідної зіниці. Діафрагма позначається буквою f, за якою стоїть число. Чим більше отвір діафрагми, тим меньше F-число, тим більше світла проходить через об'єктив на матрицю. Існують стандартні значення діафрагми, при зміні яких пропускається у двічі більше світла. Стандартними значення діафрагми наведені нижче. Спочатку вказані абсолютні значення діафрагми, а потім їх відображення на дисплеї фотокамери: 1-f1, f1.4-1/1,4, 1/2-f2, 1/2,8-f2.8, 1/4-f4, 1/5,6-f5.6, 1/8-f8, 1/11-f11, 1/16-f16, 1/22-f22, 1/32-f32

Домашнє завдання до урока 2.

1. Сфотографуйте натюрморт у світлих тонах, використовуючи від 3 до максімум 7 предметів. Зробіть два кадри: з великою глибиною чіткості (різкості) та з низькою глибиною чіткості (при наявності світлосильного об'єктиву). Налаштування камери: пріоритет діафрагми "AV" (на Nikon - "A"); Кадр №1 - діафрагма F-11. Кадр №2 - діафрагма F від 1,8 до F 5,6 (для всіх лінз відкрита діафрагма відрізняється - виберіть свою відкриту). Фокусування – точкове. ISO встановлюйте залежно від кількості світла, що висвітлює ваш натюрморт. Якщо світла мало, ми підвищуємо значення ISO ( від 400 до 3200). WB - Виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш натюрморт. Ми використовуємо при зйомці вдень – світло з вікна, ввечері - штучне світло настільної лампи. Важливо: камеру добре фіксуємо (ставимо її на щось або підпираємо).

2. Завдання із зірочкою (не обов'язково для виконання). Сфотографувати групу людей (2-4 людини) з вибірковою різкістю. Перший кадр – різкість на одній людині, другий кадр – на іншій людині. Налаштування: пріоритет діафрагми "AV" (на Nikon - "A"), діафрагма відкрита, значення від F 1,8 до F5.6. Фокусування - точкова; ISO - збільшуйте до 800-1600, якщо мало світла. WB: виберіть символ, що відповідає кольору світла. Ми виконуємо це завдання протягом дня використовуючи природне світло. Якщо у вас немає камери, виконайте це ДЗ за допомогою камери мобільного телефону. В такому випадку зйомки зосереджуйтесь не на технічній стороні завдання, а на творчій композиції, сюжеті, емоціях!

3.Ознайомтеся з біографією фотографа Гаррі Гюєра (Harry Gruyaert) та подивіться його роботи.

Чотири поради для  ДЗ з вибірковою різкістю: 

• Максимально відкрийте діафрагму
• Не використовувати ширококутну оптику
• Відстань між об'єктами має бути великою
• Дистанція між камерою та першим об'єктом має бути маленькою

•  

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Натюрморт в светлых тонах

Домашки. Урок 2

Фото Анны Белоус

Домашки. Урок 2

Фото Анны Белоус

Домашки. Урок 2

Harry Gruyaert

Домашки. Урок 2

Урок 3. Витримка. Як отримати потрібну експозицію.

1. Що таке витримка.
2. «Розмиття» та  «заморозка» об'єкта зйомки.
3. Зйомка в пріоритеті витримки.
4. Експозиція.
5. Визначення кроку  експозиції.
6. Співвідношення витримки та діафрагми.
7. Визначення експопари.
8. Експокорекція.

Що таке витримка експозиції? 

Витримка – це час, протягом якого світлові промені впливають на світлочутливий матеріал. Забезпечується за допомогою затвора камери.

☻  При зйомці об'єктів, що рухаються, більш коротка витримка «заморожує» рух, а більш тривала «розмиває». Художне розмиття руху можливо тому, що за більш тривалий проміжок часу об'єкт, що рухається, переміщується на більшу відстань, що робить його контури розмитими. Також, ефект розмиття іноді проявляється при зйомці з рук через тремтіння камери. Іноді використовується прийом зйомки «у проводку», коли фотограф камерою стежить за об'єктом, що рухається. Це дозволяє передати рух за рахунок розмиття заднього плану.

Коротка витримка

☻ Філіп Халсман «Dali Atomicus» (Атомний Далі) Фото на короткій витримці . Конкретні числові значення витримки залежить від умов освітленості, швидкості і напрями руху об'єкта і визначаються індивідуально кожної знімальної ситуації. Пріоритет витримки – автоматичне визначення експонометром значення діафрагми при постійному значенні витримки. Значення витримки виставляється самостійно.

☻ Довга витримка. Микита Молочков "Зникнення" (випускник КФШ) .

☻  Зйомка на довгу витримку .

☻ Коротка витримка. Заморожування борошна. Фуд фотографія Ані Денисенко (випускниця КФШ) . Коротка витримка від Ігоря Червоненко «Зграя рожевих фламінго» .

Числові значення витримки

Витримка буває довгою та короткою. Обираємий час витримки залежить від освітленості об'єкта, світлочутливості матеріалу, діафрагми і визначається фотографом інтуітивно або за допомогою експонометра. Витримка визначається частках секунди (1/60 сек, 1/500 сек тощо.). У сучасних фотокамерах під час встановлення витримки вказується лише значення знаменника. Наприклад: 60 = 1/60 секунд, 250 = 1/250 секунд і т.д. Отже: 60 = 1/60 довша за витримку 250 = 1/250

Якщо витримка перевищує 1 секунду, то поряд із числовим значенням ставиться значок < '>, а якщо витримка перевищує 1 хв, то поряд із числовим значенням ставиться значок < ' >. Наприклад: п'ять секунд = 5'', дві хвилини = 2'

Існують стандартні значення витримки, при зміні яких один ступінь, час затримки затвора змінюється вдвічі. Стандартними є значення витримки, наведені в таблиці. Спочатку вказані абсолютні значення витримки, а через тире – їх відображення на дисплеї фотокамери: 1 сек – 1”, 1/2 секунди – 2, 1/4 сек – 4, 1/8 сек – 8, 1/15 сек – 15 , 1/30 сек – 30, 1/60 сек – 60, 1/125 сек – 125, 1/250 сек – 250, 1/500 сек – 500, 1/1000 сек – 1000, 1/2000 сек – 20. Інші значення витримки проміжними.

• Витримку від 1 до 30 секунд і більше використовують при зйомці вночі та при малому світлі зі штатива
• від 2 до 1/2 секунди – для надання гладкості потоків води. Ландшафтна зйомка зі штатива з великою глибиною різкості
• від 1/2 до 1/30 секунди • Отримання розмиття фону за об'єктом, що рухається, Акуратна зйомка з рук зі стабілізацією
• від 1/60 до 1/150 секунд • Типова зйомка портретів та пейзажу з рук без істотного збільшення (зуму)
• від 1/250 до 1/500 секунд • Заморозка предмета, який рухається. Зйомка з рук із суттєвим збільшенням (телеоб'єктиви)
• від 1/1000 до 1/4000 секунд • Заморозка дуже швидкого та дуже близького руху (фото Д.Сахаров)

Для отримання нормально опрацьованого кадру (не світлого та не темного) необхідно правильно визначити кількість світла, що впливає на світлочутливий елемент. Цей процес називається експонуванням.

Експонування – освітлення світлочутливого елемента (матриці або плівки) світлом, яке проектується через об'єктив фотокамери. Експонування здійснюється за рахунок управління витримкою та діафрагмою. 

Світлочутливість - ступінь чутливості світлоприймального елемента до впливу на нього світла. Світлочутливість фотоматеріалів вимірюється в одиницях ISO (Міжнародна організація стандартизації). Чим вище значення ISO, тим вище світлочутливість фотоматеріалу. Світлочутливість матриць цифрових фотокамер вимірюється за аналогією з фотоплівками та має ряд стандартних значень, наприклад: ISO 50 ISO 100 ISO 400 ISO 800 ISO 1600 ISO 3200

Кожен приріст значення світлочутливості таблиці відповідає зміні кількості світла у більшу сторону однією щабель.
Експозиція – кількість світла, потрібна для створення зображення на світлочутливому елементі (плівці, матриці, фотопапері тощо). Зміну експозиції позначають у щаблях. Один ступінь відповідає зміні кількості світла, що проходить в два рази, що відповідає зміні діафрагми в 1,4 рази (1, 1.4, 2, 2.8) або витримки в 2 рази (1/30, 1/60, 1/125). ☻ Рекомендуємо встановити на своїй камері цей метод виміру експозиції

Експопара

☻ Експопара – пара чисел, що складається зі значення витримки та значення діафрагми . При зміні витримки на один ступінь у бік збільшення значення діафрагми слід змінити на один ступінь у бік зменшення. Якщо при вимірі освітленості витримка склала 1/60 сек при f/8, то в даній ситуації можна вибрати будь-яку експопару з наведених нижче: 1/500 сек-F2.8, 1/250 сек-F4, 1/125 сек-F5. 6, 1/60 сек-F8, 1/30 сек-F11, 1/15 сек-F16, 1/8 сек-F22, 1/4 сек-F32

При виборі будь-якої експопари із зазначених у таблиці, експозиція залишається постійною, т.к. при збільшенні витримки вдвічі, кількість світла проходить через отвір діафрагми зменшується вдвічі. Таблиця експопар діє за умови, що ISO залишається незмінним. Зі збільшенням ISO на один щабель слід знизити значення одного з елементів експопари також на один ступінь.

☻  Експокорекція (корекція експозиції) – зміна параметрів експозиції вручну, визначених автоматично вбудованим експонометром. Експокорекція визначається значенням EV. Корекція на 1EV відповідає зміні експозиції на один щабель. Зазвичай у камерах можлива експокоррекція +/-3EV з кроком 0.5 або 0.3. Великі виправлення затребувані рідко.

☻  Трикутник експозиції передбачає, що ви керуєте трьома параметрами : витримкою, діафрагмою та світлочутливістю.

Домашнє завдання урока 3.

1. Сфотографуйте об’єкт що рухається, на довгій та короткій витримці: зробіть один кадр з «заморожуванням», а другий з «розмиттям» цього об’єкта.

Налаштування камери: Пріоритет витримки "S", “Sv , "T", “Tv”. Кадр №1- витримка 1/100 – 1/400. Кадр №2 - витримка 1/15 – 1/80. Камеру добре фіксуємо (ставимо її на щось або підпираємо). Фокусування - точкове. ISO - встановити залежно від кількості світла, що висвітлює ваш об’єкт. Якщо світла мало, ми підвищуємо значення ISO вище від 400 до 3200. WB – виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш об’єкт. Виберіть одну світлину з гарним розмиттям, а другу з гарною "заморозкою" та завантажте їх у відповідний альбом. Обов'язково в коментах вказуйте значення витримки!

2. Сфотографувати об’єкт, що рухається з проводкою. Налаштування камери: пріоритет витримки "S", “Sv , "T", “Tv”. Кадр №3 – витримка 1/15 – 1/80. Фокусування - точкове. ISO: встановлюйте залежно від кількості світла на локації. Якщо світла мало, збільшуйте ISO від 400 до 3200. WB: виберіть символ, що відповідає кольору світла, який висвітлює ваш об’єкт. Виберіть одну (найвдалішу на ваш поглід) світлину та завантажте її у відповідний альбом. Вкажіть обов'язково значення витримки!

3. Сфотографуйте світлий об’єкт на темному фоні зі значенням експокорекції 0 (Кадр №4) та з таким, який на ваш розсуд дає найкращий результат (Кадр №5). Налаштування камери: пріоритет діафрагми "A", "Av". Діафрагма відкрита, це значення від F 1,8 до F5.6. Фокусування – точкове. ISO – піднімайте до 800 – 1600, якщо мало світла. WB – виберіть символ, що відповідає кольору світла. Ми виконуємо це завдання протягом дня в умовах природнього світла.

Виберіть одну світлину з експокорекцією 0, другу - з вибраним вами значенням експокорекції. Завантажте їх у альбом з ДЗ. Вкажіть значення експокорекції для обох світлин! Важливо! В кадрі має бути лише темний фон. В точці фокусування має бути щось контрастне, інакше камера не сфокусується і не дасть змогу зробити кадр. Основний об’єкт зйомки не має бути пересвітленим або дуже темним. Задача – добитися на світлині оригінального кольору світлого об'єкта.

Усього має бути завантажено 5 фотографій у відповідний  альбом ДЗ №3.

4. Ознайомтеся з творчістю Вів'єн Ма́йєр (Vivian Maier). Передивіться її роботи, виберіть одну, яка вам сподобалася.

☻ ► Відеометодичка «Як правильно виконати домашнє завдання зі зйомки з експокорекцією»

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Натюрморт в тёмных тонах

Домашки. Урок 3

Темное на темном

Домашки. Урок 3

Cъёмка объекта с проводкой

Домашки. Урок 3

Урок 4. Оптика для різних жанрів зйомки

1. Класифікація об'єктивів та їх види.
2. Фокусна відстань об'єктива.
3. Світлосила об'єктива.
4. Вплив фокусної відстані на глибину різкості (ГРИП).
5. Боке як творчий інструмент.
6. Система стабілізації зображення.

Основні терміни.

Основні параметри об'єктива – це фокусна відстань, можливість змінювати фокусну відстань, світлосила, мінімальна дистанція фокусування (мдф), тип байонета або діаметр різьблення для кріплення об'єктива, стабілізація, ціна та вага.

☻ Фокусна відстань об'єктива - відстань від головного фокуса до головної задньої площини. Фокусна відстань визначає масштаб зображення при встановленні об'єктива на нескінченність. Чим більша фокусна відстань об'єктива, тим більший коефіцієнт збільшення. Для кожної фотокамери нормальним (штатним) вважається фокусна відстань, приблизно рівна діагоналі кадру. Для 35-мм плівкових камер і повнокадрових цифрових матриць це значення становить 50 мм, а для камер з Kf=1,6 близько 30 мм. При встановленні об'єктивів на фотокамери, що мають кроп-фактор, результуюча фокусна відстань дорівнює твору величини Kf на значення фокусної відстані. Приклад: Камера має кроп-фактор 1,6. При установці об'єктива з фокусною відстанню 100 мм, результуюча фокусна відстань становитиме 1,6 х 100 мм = 160 мм.

Класифікація об'єктивів залежно від фокусної відстані.

Над ширококутні – ці об'єктиви мають кут огляду більше 140° (це плюс) та дуже великі геометричні спотворення (це мінус). Використовуються переважно для художньої зйомки. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань менше 24 мм.

Ширококутні – такі об'єктиви з фокусною відстанню менше від діагоналі кадру. Призначені для зйомки пейзажів або зйомки інтер'єрів. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 24-35 мм. ☻ Ігор Червоненко: ширококутними об'єктивами знімайте краєвиди природи. "Ритми" (28 мм, 1/200, f/8, ISO 80) 

Стандартні (штатні, нормальні) – об'єктиви з фокусною відстанню, приблизно рівною діагоналі кадру. Забезпечують найприроднішу передачу просторової перспективи. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер це фокусна відстань 40-60 мм.

Портретні  – це умовне позначення об'єктивів, що дають найбільш правильні пропорції під час портретної зйомки. Як правило, мають фіксовану фокусну відстань та високу світлосилу. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 80-135 мм.

Телеоб'єктиви – об'єктиви з фокусною відстанню, що значно перевищують діагональ кадру, мають невеликий кут огляду та призначені для зйомки віддалених об'єктів. В еквіваленті для 35 мм плівкових камер мають фокусну відстань 70-300 мм.

Супертелеоб'єктиви – об'єктиви з фокусною відстанню понад 300 мм в еквіваленті для 35 мм плівкових камер, що застосовуються для зйомки сильно віддалених об'єктів. В силу конструктивних особливостей мають великі розміри та масу. Як правило, мають меншу, ніж телеоб'єктиви, світлосилу і використовуються тільки зі штативами.

Трансфокатор або «зум» - дозволяє плавно змінювати фокусну відстань об'єктива.

Багнет (байонет) – система кріплення, призначена для швидкої зміни об'єктивів. При багнетному кріпленні достатньо повороту на невеликий кут, а не кілька обертів, як у різьбового кріплення, щоб поміняти об'єктив. Ця система більш довговічна, ніж різьбове кріплення, але потребує акуратного поводження. Кожен брендовий виробник фотокамер має свій тип багнетного кріплення, сумісний тільки з об'єктивами своєї марки. 

А от такі фірми як SIGMA і TAMRON випускають об'єктиви з різними типами багнетів, адаптовані під будь-якого виробника. Залежно від фокусної відстані об'єктива задній план може бути наближений до об'єкта зйомки або віддалений від нього. Також врахуйте, що на різних фокусних відстанях пропорції обличчя також будуть різними. Якщо при зйомці моделі знаходяться на різній відстані від фотографа, то телеоб'єктив візуально зменшить відстань між ними,

☻ Глибина різкості (ГР) – глибина різко зображуваного простору перед та позаду об'єкта зйомки (зона різкості), де розмитість зображення ще не починає проявлятися (перебуває в межах допустимого кола нерізкості). 

☻ Протяжність зони чіткого зображення за площиною фокусування вдвічі більша , ніж перед нею. 

☻ Глибина різкості змінюється в залежності від величини діафрагми , ☻ фокусної відстані об'єктива та відстані до об'єкта зьомки. Об'єктиви з меншою фокусною відстанню мають більшу глибину різкості. Зі збільшенням відстані до об'єкта зйомки ГРІП зростає 

Система стабілізації зображення – це система, яка підвищує стабільність фіксації зображення під час зйомок в умовах низького освітлення. Як наслідок, вона підвищує якість зображення при зйомці без застосування штатива.

Бленда – додатковий аксесуар до об'єктиву, призначений для боротьби з відблисками та паразитним засвіченням під час зйомки у складних умовах освітлення. Зазвичай бленда має форму конуса або складнішу пелюсткову конструкцію і виготовляється з пластмаси, іноді - з гуми або металу.
Найчастіше бленди кріпляться на різьблення для фільтрів або ж на спеціальне різьблення, призначене виключно для них. Існують вбудовані в об'єктиви бленди, бленди, що кріпляться до байонет та інші варіанти конструкції.

Домашнє завдання урока 4.

1. Зробити два портрети (перевага поясному і поколінному портрету), використовуючи будь-яке світло (природне, штучне світло, підійде навіть вбудований спалах). Один знімок зробіть на широкому куті об'єктиву, а інший на портретному. Тобто один знімок із спотворенням, а один - нормальний.  Налаштування камери: 
Пріоритет Діафрагми "Аv" (A). Діафрагма відкрита від f 1,8 до f 5,6 (якщо світла вистачає, то ставимо діафрагму f-8). ISO піднімаємо від 400 до 3200; якщо мало світла;
WB - підбираємо символ у відповідності з кольором світла. Фокусування точкове. Завантажите дві фотографії в альбом фейсбука з ДЗ. 

2. Завдання з *. Створити ефект «боке» використовуючи власний об'єктив • Увага! Щоби вдало зробити кадр вам треба контролювати три речі: фокусну відстань, відстань до об'єкту зйомки і значення діафрагми.

3. Познайомтесь ► з творчістю фотографки Мони Кун (Mona Kuhn). Подивіться як вона творчо використовує художнє розмиття широко відкритої діафрагми. Виберіть одну роботу, яка вам сподобалася.

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Платон

Домашки. Урок 4

Домашки. Урок 4

Платон

Домашки. Урок 4

Platon

Домашки. Урок 4

 

Урок 5. Основи композиції

1. Основні правила компоновки кадра.
2. «Золотий перетин». Правило третин.
3. Лінії сили. Активні точки та зони.
4. Вертикальні, горизонтальні та діагональні лінії у композиції кадра.
5. Композиція в портреті та пейзажі.

Основні терміни:

Композиція – від лат. composito - твір, складання, зв'язок. Це таке співвідношення окремих частин (компонентів) твору, що утворює єдине ціле. У фотографії – це набір прийомів для виразного візуального повідомлення глядачу. Це отримання гармонійного кадру, упорядкування його простору. Композиція у фотографії дозволяє керувати увагою глядача, використовуючи сім основних елементів композиції:

1. простір
2. лінії
3. фігури та форми
4. текстури об'єктів
5. світло-тіньовий малюнок
6. колір
7. напрямки руху

Поняття ідеальної композиції пов'язані з іменами Піфагора і Леонардо да Вінчі. Піфагор обчислював гармонію математично і вважав її основою буття. Леонардо да Вінчі сформулював поняття «Золотий перетин». Це відношення величин, при якому більша сторона так відноситься до меншої, як їх сума до більшої: A:B = (A+B):A, при A>B. Наприклад: 8:5 приблизно дорівнює 13:8, 5:3 приблизно дорівнює значенню 8:5. Таке співвідношення притаманне ряду чисел Фібоначчі: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55. Дуже близьке до золотого перетину співвідношення 3:2 і називається воно правилом третин. Це спрощений варіант правила золотого перетину. 

Поле фотографії можна розділити на три рівні частини двома вертикальними та двома горизонтальними лініями. Чотири точки на перетині цих ліній – активні чи силові точки композиції. Відповідно до правила третьої, якщо деталі зображення збігаються із зазначеними «силовими полями» навколо точок, вони починають утримувати погляд глядача. Людині властиво розглядати будь-яке зображення за активними точками та лініями золотого перетину. Якщо сюжетно важливі деталі збігаються з цими областями, їхнє сприйняття посилюється. Якщо в кадрі є точки перетину інших ліній, то важливі об'єкти також доречно розміщувати в активних зонах їх перетинів.

При компонуванні знімка ми рекомендуємо розміщувати ☻ важливі сюжетні деталі по центру (фото. Дмитра Богачука) або ☻  в активних точках та лініях третин. При цьому зробіть акцент – один із об'єктів має бути головним, а решта – взаємодіяти з ним, не привертаючи до себе основної уваги.

Більше композиційних прийомів знайди у статтях:

► Композиція фотографії. 14 Золотих Правил

► Правило третин. 10 міфів • Вчимо композицію та англійську одночасно

► Композиція у фотографії: поради Дрю Хоппера

☻  При зйомці людини на верхню активну лінію зазвичай поміщають обличчя.  ☻  Головний, поплічний та погрудний портрет передбачають розміщення очей на верхній активній лінії. 

Згідно з правилом «золотого перетину», лінію горизонту слід розташовувати не по центру кадру, а на нижній або верхній горизонтальній лінії. Якщо фотограф хоче у пейзажі акцентувати увагу на небо, зробити наголос на повітряний простір, то для розміщення горизонту він вибирає нижню лінію «Золотого перетину». Верхня активна лінія для розміщення горизонту вибирається тоді, коли хочемо посилити враження від структури ландшафта, виділити та підкреслити об'єкти на передньому плані. Точку сходження ліній у перспективі також слід прагнути розташовувати на активній лінії або в одній з активних точок.

☻  У фотографії будь-які горизонтальні лінії сприймаються як спокійні , а похилі та діагональні – як динамічні. Діагоналі завжди домінують над горизонталями чи вертикалями.

Для створення динамічного кадру чи передачі лінійної перспективи використовуться діагоналі або похилі лінії. Фотографія є плоским зображенням. Мета фотографа – ввести у зображення третій вимір передачі об'єму і глибини простору. Це досягається шляхом побудови кадру з допомогою перспективи.

Перспектива – це система зображення об'ємних тіл на площині, що передає їх просторову структуру та розташування у просторі, зокрема віддаленість від спостерігача.

Лінійна перспектива – сходження прямих ліній кадру на єдину умовну точку на лінії горизонту. Предмети у своїй зменшуються пропорційно при віддаленні їхню відмінність від переднього плану.

☻ Лінійна перспектива на фото Ігоря Червоненка. 1/200, f/5, ISO 400

Масштабна перспектива – це закономірна зміна масштабів зображення об'єктів, розміщених на площині різних планах. ☻  Ознакою просторової перспективи є зменшення масштабу предметів, що віддаляються . Чим ближче до фотокамери об'єкт, тим більше він відображається. Якщо на знімку вдається відтворити очевидну різницю масштабів віддалених об'єктів зйомки, то завдання передачі простору буде вирішено. Запорукою гарного кадру завжди будуть наступні прийоми композиційної побудови (  дивись ще 20 принципів) :

• компонування зображення по правилу «третин»,
• виправдане розміщення лінії горизонту чи вертикалі
• наявність головної сюжетної деталі, що виділяється наведенням фокусу, виділяється тонально, текстурно або за допомогою контрасту кольору;
• простота: залишайте у кадрі 1–5 елементів чи багато негативного, тобто, порожнього простору;
• обирайте свідомом ракурс та час зйомки (на пленері).

Домашнє завдання урока 5.

1. Сфотографувати три кадри, використовуючи інструменти композиції. У кадрі №1 розташуйте головний об'єкт за правилом третин. У кадрі №2 має бути ритм або «аритмія». У кадрі №3 має бути перспектива: лінійна, повітряна, тональна.

2. Завдання зі * (не обов'язково до виконання) показати в кадрі: а) конфлікт напрямків; б) вирішальний момент. Налаштування камери: Пріоритет діафрагми AV (на Nikon - A); Діафрагма f 5,6 - f11 (якщо світла мало то діафрагму відкриваємо); ISO - виставляємо залежно від кількості світла, що освітлює ваш сюжет. Якщо світла мало, піднімаємо значення iso вище – від 400 до 3200; WB - поставити символ, що відповідає кольору світла. Фокусування – точкове (точку ставимо на передній план). Важливо! Контролюйте витримку (спостерігайте за нею), при зйомці з рук витримка не повинна бути довшою за 1/60. А ось 1/30 не бажана. Якщо камера підбирає витримку довшу за 1/60, наприклад 1/30, то ви повинні підвищити ISO і таким чином витримка стане коротшою, що дозволить вам знімати далі з рук. Якщо ви фотографуєте у вечірній час, то камеру слід добре зафіксувати,

3. Познайомтеся з творчістю фотографа Родні Сміта. Виберіть одну роботу, яка вам сподобалася та завантажте її в альбом із ДЗ. Якщо у вас під рукою з якихось причин немає камери, то виконуємо ДЗ використовуючи камеру мобільного телефону. Головна мета цього ДЗ не вдале налаштування фотокамери, а побудова цікарої композиції. Завантажте всі фотографії до альбому фейсбуку з ДЗ. Максимум 6 фотографій.

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Снять кадр используя правила золотого сечения

Домашки. Урок 5

В кадре должны быть ритм

Домашки. Урок 5

В кадре линейная перспектива

Домашки. Урок 5

В кадре тональная перспектива

Домашки. Урок 5

Домашки. Урок 5

Решающий момент

Домашки. Урок 5

Урок 6. Особливості роботи з природним та штучним світлом.

1. Підготовка до зйомки на пленері. Жанри: пейзаж, ахітектура, портрет.
2. Вибір об'єктива для отримання оптимального результату.
3. Способи виміру експозиції.
4. Світлофільтри та їх можливості.
5. Штативи, моноподи.
6. Використання різних фокусних відстаней.
7. Фотографуємо натюрморт.
8. Управління камерою у мануальному режимі М.

Об'єктиви для зйомки краєвиду

Найкращими для пейзажної зйомки є стандартні та ширококутні об'єктиви. Дуже часто знімки, які, на перший погляд, потребують різних фокусних відстаней, можна отримати просто зміною точки зйомки, а не заміною об'єктива.

Ширококутний об'єктив забезпечує широкий кут зйомки і підкреслює перспективу. Дозволяє ввести до кадру більше образотворчих елементів. Велика глибина різкості.
Стандартний об'єктив – найбільш природно передає перспективу, не спотворюючи лінії з обох боків кадру.

Телеоб'єктив – зменшує кут огляду, що дає змогу вилучити з кадру небажані деталі. Здатність наближати віддалені предмети дає змогу зосередити увагу певному елементі. Незамінний при зйомці заходу сонця або схід, т.к. дозволяє зробити сонце більших розмірів.

Вимірювання експозиції

Якщо пейзаж досить однорідний за контрастом і не має ділянок з великими перепадами яскравості, то вимір експозиції можна довірити електроніці, попередньо визначившись з пріоритетом витримки або діафрагми для сюжету, що знімається. Однак, більшість пейзажів містять великі ділянки з різними рівнями яскравості та контрасту для правильного відтворення яких потрібні різні експозиції. У такому разі автоматика камери може дати незадовільний результат. У цій ситуації слід вимірювати експозицію для сюжетно важливого центру кадру, переключившись із режиму усередненого виміру експозиції в точковий.

Можна перейти в ручний режим і самостійно підібрати експопару, не звертаючи уваги на показання експонометра, який може помилятися, наприклад, через дуже яскраве небо. Хороший результат дає метод зйомки пейзажу з різними експонометричними даними від недотримки до невеликої перетримки. Цей спосіб дозволяє при перегляді вибрати найбільш підходящий варіант. Якщо є штатив, то при використанні цього методу можна «склеїти» пейзаж у графічному редакторі з ділянок з найбільш точним опрацюванням деталей. Ще більш контрольованого результату можна досягти, знімаючи у форматі RAW.

Застосування світлофільтрів

Світлофільтри – круглі або квадратні пластини зі скла або інших матеріалів, які надягають на об'єктив камери або джерело світла для зміни спектрального складу світлового потоку або зміни його властивостей.

Ультрафіолетовий фільтр – у цифровій фотографії використовується для захисту передньої лінзи об'єктива від попадання вологи, бруду та пилу.

Поляризаційний фільтр – взаємодіє лише з поляризованим світлом. Застосовується для затемнення блакитного неба, більш насиченої передачі кольорів, ослаблення відблисків на воді (наприклад, при зйомці пейзажу після дощу або водяної гладі).

Градієнтний (відтіняє) фільтр – дозволяє градієнтно відтінити будь-яку частину зображення. Має певну щільність з одного краю, яка градієнтно знижується до нейтрального значення до протилежного. Застосовується, наприклад, для відтінку яскравого піднебіння або надання йому певного відтінку, що плавно зникає при переході до лінії горизонту.

Нейтральний фільтр застосовуються для часткового поглинання світла, збільшуючи час експонування. При яскравому денному світлі цей фільтр дозволить максимально відкрити діафрагму портретника (f1,2-1.8); отримати ефект змащування руху водоспадів, гірських річок, фонтанів.
Існують також фільтри, які змінюють світла, створюють різні спеціальні ефекти. Наприклад, зоряні відблиски на яскравих ділянках зображення. До цієї групи належать дифракційні, інтерференційні, дисперсійні фільтри та мультипризми.

☻ Градієнтний фільтр. Фото випускниці Тетяни Ясельської .

Штативи та моноподи

Штатив (трипод) призначений для надання стійкості камері під час зйомки. Має три опори та дозволяє змінювати висоту та кут нахилу камери, зберігаючи при цьому її стійке положення. У пейзажній зйомці застосовується в основному для зйомки в умовах недостатнього освітлення або при використанні телеоб'єктивів для усунення тремтіння камери. Незамінний під час зйомки на тривалих витримках. Також використовується при мультиекспонування одного кадру на інший для створення різних ефектів.

Монопод – спрощений та полегшений варіант штатива, що має одну опорну точку та призначений для більш стійкого утримання камери. Застосовується при зйомці у сутінках або у темний похмурий день. Як правило, замінює штатив у тих місцях, де застосування громіздкого обладнання не зовсім виправдане через мобільність фотографа або відсутність місця для встановлення штатива.

Домашнє завдання 6.

1. Побудувати натюрморт із 3-х або більше предметів. Один із предметів повинен бути головним, решта доповнюючи. За допомогою світлового пензля та композиційних прийомів зробить акцент на головному об'єкті на підсумковій фотографії. Зйомка здійснюйте зі штатива або зафіксуйте фотоапарат іншим способом. Потрібен ручний режим зйомки ISO 100, F 11.0-16.0, витримка 30 сек. Баланс білого необхідно підібрати відповідно до типу ліхтарика, який використовується під час зйомки. При увімкненому освітленні у приміщенні компонується натюрморт та кадрується знімок. Після цього фокусується. Після наведення на різкість необхідно перевести камеру в режим ручного фокусування (вимкнути автофокус). Далі, вимкнути освітлення у приміщенні та натиснути на кнопку спуску. У фотографа є 30 с для того, щоб «намалювати» світлом ліхтарика картину.

2. ДЗ із зірочкою: зняти міський пейзаж із однією людиною у кадрі. Використовуючи композиційні прийоми та світло-тіньовий малюнок акцентувати увагу глядача на фігурі людини. Самостійно визначити необхідні налаштування камери для зйомки такого сюжету.

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

городской пейзаж с одним человеком в кадре

Домашки. Урок 6

городской пейзаж

Домашки. Урок 6

городской пейзаж

Домашки. Урок 6

городской пейзаж

Домашки. Урок 6

городской пейзаж

Домашки. Урок 6

Урок 7. Управління світлом у портреті

1. Вплив світла на художню фотографію.
2. Штучне світло.
3. Джерела постійного та імпульсного світла.
4. Характер освітлення – м'яке та жорстке світло.
5. Студійне обладнання для зйомки портрету
6. Малююче та заповнюче світло.
7. Схема освітлення з двома джерелами світла

Основні терміни

Освітлення – назва, прийнята у фотографії будь-якого джерела світла, незалежно від походження. Природне світло – освітлення предметного простору на момент зйомки без використання додаткових джерел освітлення. Це може бути змішане світло від різних джерел, які зазвичай використовуються в даній обстановці.

Штучне освітлення – будь-яке, створене людиною та відмінне від природного – сонячного. У фотографії основними джерелами штучного світла є: лампи розжарювання, лампи-спалахи та електронні газорозрядні лампи та led (світлодіодні) освітлювачі. До штучного світла належать: лампа розжарювання – постійне джерело світла, в якому світлова енергія утворюється шляхом розжарювання електричним струмом тугоплавкою нитки. Галогенна лампа – лампа розжарювання, що дає більш яскраве та потужне світло за рахунок підвищення температури нитки накалу до граничних значень. Галогенне світло за своїми характеристиками наближене до сонячного. Газорозрядна лампа – постійне джерело світла, в якому електричні розряди між електродами спричиняють свічення газу в розрядній трубці. Імпульсна лампа-спалах - газорозрядна лампа, що дає максимально яскравий і короткий імпульс потужного світлового потоку, що виникає внаслідок короткочасного займання газу в розрядній трубці. За колірною температурою близька до сонячного світла.

Класифікація світла за характером освітлення

☻ Приклад жорсткого та м'якого світла (ліворуч та праворуч)

Жорстке світло – яскраве світло, що походить від точкового джерела освітлення і має жорстку спрямовану структуру. Є найбільш контрастним джерелом освітлення з характерними яскравими освітленими ділянками та жорсткими, глибокими тінями. Застосовується для підкреслення структурності рельєфної поверхні та створення висококонтрастних зображень.

М'яке світло – розсіяне світло, з м'яким градієнтом, переходом від світла до півтіні та тіні об'єктів зображення. Часто застосовується для зйомки жіночих та дитячих портретів.

Спрямоване світло – структурне світло, що має заданий напрямок та ширину світлового потоку. Для управління освітленням у студії застосовуються

☻ Головка освітлення – джерело безперервного або імпульсного світла , що використовується в студії як освітлювач.

Розсіювач – напівпрозорий матеріал, що використовується для розсіювання світла. Як розсіювач можуть застосовуватися калька, полотно, напівпрозорі тканини і пластики, різні парасольки і т.д.

☻ Рефлектор – має вигляд чашки чи тарілки. Призначений для збирання та відображення світлового потоку від точкового джерела освітлення.

Фотографічна парасолька – використовується для модифікації світла. Парасолька розсіює і пом'якшує жорстке світло від точкового джерела. Може використовуватися як рефлектор (світловий потік відбивається від внутрішньої поверхні парасольки) або як розсіювач (світло проходить через тканину парасольки).

Софтбокс – (праворуч) велике джерело розсіяного світла, в якому світловий потік проходить через один або два шари матеріалу, що розсіює. Софтбокси бувають різних форм та розмірів, від 30х30 см до 120х180 см та більше. Найчастіше конструктивно виконуються у вигляді легкого каркаса, обтягнутого тканиною з посрібленою внутрішньою поверхнею. З одного боку мають вузол кріплення до світлової голівки, а з протилежної – матеріал, що розсіює. Призначені для пом'якшення та напрямки світлового потоку.

Пілотна лампа – джерело постійного освітлення, встановлене на головку лампи-спалаху. Дозволяє контролювати світловий малюнок та розподіл тіней, які моделюють ситуацію освітлення при спрацьовуванні спалаху. Служить до створення ескізу світлотіньового малюнка. У формуванні зображення на світлочутливому матеріалі участі не бере.

Стільникова насадка – грати з наскрізними шестигранними отворами, що нагадують на вигляд бджолині стільники. Використання стільникової насадки посилює спрямованість світла будь-якої головки. Існує також різновид стільників для застосування з софтбоксами. Такі стільники виконані з чорної щільної тканини і надягають на зовнішню частину розсіювача софтбоксу.

Тубусна насадка - обмежувач світлового потоку конічної форми, що одягається на світлову голівку. Як правило, отвір конуса через який проходить світло має стільникову насадку, що робить світло більш вузькоспрямованим.

☻ Відображає екран – білий, сріблястий, золотистий. Це пасивний рефлектор , що відбиває світло від основного освітлювача на об'єкт зйомки. Служить для заповнення світлом деталей у тінях.

Прапори – великі панелі чорного кольору. Завдання прапора блокувати або поглинати світло. Прапори служать до створення глибших тіней чи відтінку світлих областей.

☻ Студійні імпульсні головки можуть відрізнятися розмірами, потужністю та конструктивними елементами, але вони мають набір стандартних органів управління. Основні органи управління спалахом вказані на наведеному нижче малюнку. Управління студійним спалахом

Функції світла

☻ Малююче світло – основне світло , що створює головний світло-тіньовий малюнок. Від нього залежить експозиція фотографії.

☻ Заповнююче світло – другорядне світло, призначене для заповнення світлом тіней, для пом'якшення тіней від малюючого світла. Джерелом світла, що заповнює, може бути як освітлювач (активне джерело), ​​так і відбивач (пасивний джерело).

☻ Контрове світло – це заднє або заднє-бокове світло. Він відокремлює об'єкт зйомки від темного тла. Він також створює обсяг. Встановлюється за об'єктом зйомки. Фонове світло – джерело світла, спрямоване на тлі. Освітлює та забарвлює фон. Моделююче світло – призначений для створення світлових акцентів, або для промальовування додаткових деталей об'єкта, що знімається.

Error

Основи фотографії. Уроки фотокурсу I

Домашки. Урок 7

Домашки. Урок 7

Домашки. Урок 7

Домашки. Урок 7

ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ:

Зробити два портрети, використовуючи тільки денне звичайне світло  (світло від вікна).
Важливо!!! за моделлю повинен бути  рівномірний фон (спокійний , однотонний. Якщо такого нема – створіть фон з будь-якої тканини, простирадла,  штори, тощо).

Завдання із * - підібрати одяг моделі, яка буде гармонійна із кольором фона за нею. Приклади – на фото.

Якщо у вас нема моделі – зафіксуйте камеру і зробіть автопортрет.

Портрет №1. Зробити крупноплановий або погрудний портрет, використовуючи пріоритет діафрагми (режим Аv).
Рекомендуємо наступні налаштування:

• діафрагма відкрита (f 1,8-5,6 ),
• iso 400-1600 ( в залежності від кількості світла),
• фокусування – точкове,
• WB: підбираємо символ, який відповідає кольору світла.

При роботі в пріоритеті діафрагми, за необхідності, - використовуйте експокорекцію.

Портрет №2. Зробити крупноплановий або погрудний портрет, використовуючи мануальний режим фотоапарата (режим M).
Творчий режим, де ви управляєте трьома параметрами одночасно. Звертайте увагу на глибину різкості, "шевельонку", реалістичність кольорів.

Спробуйте розібратися самостійно та проаналізувати, якими параметрами ви можете управляти.
Дві фотографіїї, два портрети з різними налаштуваннями, викласти в групу ФБ в папку ДЗ №7. Обов’язково вкажіть параметри , з якими ви знімали кожний портрет.

 Урок 8. Студійна зйомка

1. Тест з уроку "Основи роботи зі світлом"
2. Види портрета
3. Робота із постійними джерелами світла
4. Самостійна постановка малює та заповнює світла
5. Практична зйомка у студії з двома джерелами світла
6. методи фокусування
7. студійна фотосесія поясний портрет

Завдання даного уроку – познайомитись із класичною портретною схемою світла та освоїти навички взаємодії з моделлю.

☻ Схема постановки світла з трьома джерелами: малююче, заповнююче, контрове. З цією метою студентам пропонується самим виступити у ролі моделі для розуміння психології поведінки моделі під час зйомки. Освоїти основні навички щодо зйомки людини в студії:

1. Привітання та розмова з моделлю.
2. Важлива відстань під час зйомки людини: відстань модель-фон – це мінімум зростання моделі; відстань фотограф-модель залежить від крупності плану. Тобто. при крупному плані – до фотографа близько метра, поясний портрет – зростання моделі, повноростовий портрет – 2 або 3 зростання моделі (за умови зйомки на портретні об'єктиви).
3. Установка малюючого та заповнюючого джерел світла;
4. Поворот голови моделі: вибір робочої сторони (ракурсу) моделі
5. Напрямок погляду моделі;
6. Точка зйомки – з рівня очей моделі;
7. Управління поведінкою моделі голосом та жестами. Ліво/право для моделі та для фотографа, нахили голови.
8. Рекомендовані настройки під час зйомки в студії з імпульсним світлом: витримка 1/160 с, мінімальне ISO 100, діафрагма f5,6.

Головною метою є закріплення навичок роботи з освітлювальним обладнанням. Основна увага приділяється контролюванню світла, використанню додаткового обладнання, а також вибору схеми освітлення для конкретної моделі.

☻ Схема освітлення з трьома джерелами світла: малююче, заповнююче та фонове.

Домашнє завдання 8.

Вибрати чотири найкращі фото з практичної частини уроку. Дуже добре, якщо ви зможете виконати мінімальну обробку знімка: корекція кольору, відновите рівновагу, відкадруйте зайве і т.п. 

Наприклад, в on-line фоторедакторі photoeditor.polarr.co. Завантажте отримані фотографії у Фейсбук. Критерії відбору знімків домашнього завдання: кадр зроблений без помилок по експозиції (без пере-освітлення, недо-освітлення), на фотографії нормальний баланс білого. Обличчя моделі чітке, деталі потрапили у фокус камери.

Error

Michaël DOUGLAS by Marco Crob

Роберт Дауни by Marco Crob

Clint Eastwood by Kevin Scanlon

Michaël DOUGLAS by Marco Crob

Siephen Hawking by Marco Grob

Photo by Marco Grob

Leonardo Dicaprio by Marco Grob

Веснушки by Irving Penn

Энтони Хопкинс Хельмута Ньютона

 Урок 9. Основи пост-обробки.

 Урок 10. Залік. Конкурс найкращих робіт. Випуск

1. Тест із питань курсу.
2. Обговорення результатів фінального тестування.
3. Конкурс робіт у категорії портрет, пейзаж, репортаж.
4. Вручення дипломів за найкраще фото у кожному жанрі.
5. Вручення сертифікатів про успішне завершення курсу.

Відгуки про фотошколу

Рекомендуємо випускникам фотошколи такі курси.

Курс "Просунутий фотограф". Цей курс для фотографа , який уже вміє знімати без помилок і хоче отримувати вражаючі, мистецькі фотографії. Програма на порядок складніша і водночас цікавіша. На цьому курсі Ви зможете робити знімки свідомо, закріплювати свої знання та відточувати набуті навички. Більшість часу курсу присвячується практиці зйомки, керування світлом і моделлю. 

Курс "Photoshop для фотографа". Вивчення найпопулярнішої програми пост-обробки походить від простого до складного, крок за кроком. Обробка фотографій на курсі «Photoshop для новачків» виконується студентами синхронно з викладачем на своїх ноутбуках. До кінця курсу Ви можете так обробити портрет, що він поверне втрачену глибину та настрій. І фотографія оживе.

Основні фотографічні поняття курсу

UA • Фотоапарат – EN • Camera

1. Дзеркальний фотоапарат • SLR camera
2. Цифровий фотоапарат • Digital camera
3. Об'єктив Lens
4. Витримка Sutter speed
5. Чутливість ІСО Sensitivity to light
6. Шум і зерно Image noise
7. Діафрагма Aperture
8. Динамічний діапазон інтенсивності світла Dynamic Range 
9. Світлосила (максимальний відносний отвір) lens «speed»
10. Світлосильний об'єктив «fast» lens
11. Фокусна відстанеь об'єктиву Focal length
12. Глибина різко зображуваного простору. Глибана різкості ГР Depth of field
13. Роздільна здатність Resolution
14. Довгофокусний об'єктив Long focus lens
15. Ширококутний об'єктив Wide angle lens
16. Нормальний об'єктив (стандартний) Normal lens (standard)
17. Oб'єктив «Риб'яче око» Fisheye
18. Зйомка з проводкою. Панорамування Panning
19. Струс-розмиття Concussion-blur
20. Експозиція Exposition
21. Правило F/16 (ISO 100, SS 1/100)
22. Експокорекція Exposure correction
23. Вимірювання експозиції Exposure metering
24. Матричний замір Matrix metering
25. Центрально-зважений замір Center-Weighted metering
26. Точковий замір Spot Metering
27. Експопара Expopara
28. Експозиційне число Exposition number
29. Фокусування Focusing
30. Точки фокусування Focus points
31. Автофокус Autofocus
32. Разовий автофокус. AF-S autofocus single
33. Слідкуючий автофокус AF-C autofocus continuous
34. Ручний фокус MF Manual focus
35. Спалах On-camera, Off-camera Flash, Speedlite
36. Синхронізація Synchronization
37. Витримка синхронізації камери Sync shutter speed
38. Студійні та накамерні спалахи Strobe light (Strobes), Speedlite
39. Ведуче число спалаху Flash Guide Number
40. Імпульсне світло Pulsed light
41. Постійне світло Constant light
42. Імітація експозиції Imitation of the exhibition
43. Малююче, заповнюче, контрове, фонове світло key light, fill light, Rim light (hair light), backlight (or background light)
44. Фон – Фон Background
45. Штучне світло Artificial light
46. Природнє світло Natural light
47. Жорстке та м'яке освітлення Harsh and Soft
48. Пряме, розсіяне та відбите світло Direct, diffused, and reflected light
49. Колірна температура Color temperature
50. Баланс білого White balance